Марсі Шор. Українська ніч. Історія революції зблизька

Юлія Ємець-Доброносова ・ Грудень 2018
Київ: Дух і Літера, 2018.
Переклад з англійської Олександра Буценка

Коло наукових інтересів професорки Єйлського університету Марсі Шор — історія літературної та політичної взаємодії марксизму і феноменології, єврейські студії, історія Центральної і Східної Европи, історія ідей. Вона розпочала роботу над «Українською ніччю» 2014 року, англомовну книжку було опубліковано 2017-го. У передмові до українського видання авторка згадує, що воно є подвійним перекладом, адже первинно текст був перекладом (в екзистенційному розумінні) досвіду українців. Шор зазначає, що книжка мала на меті «змусити читачів у різних куточках світу відчути Україну реальною країною, і українців — реальним народом». Та й метафора, винесена в назву, відсилає радше не до фрази Миколи Гоголя, а до епіграфа, яким стали рядки з вірша Владіміра Маяковського «Долг Украине».

Авторка бере за відправну точку те, що революція на Майдані порушила «універсальні питання про природу індивідуальности, темпоральну гнучкість і проблему істини», висвітлила «вододіл між добою модерну і постмодерну». Та вважає за не менш важливе, що київські події кінця 2013-го — початку 2014 року порушили питання про те, що настане потім. Вона називає книжку «дослідженням революції як живого досвіду окремих людей». Тому, щедра на цитати з творів філософів-екзистенціялістів, вона наголошує особисті історії вибору, переживання, кристалізацію життєвих позицій і ціннісних орієнтацій.

За словами Шор, «писати історію завжди є актом культурного посередництва», тож історик допомагає читачам «здійснити стрибок в інший час і місце, співчутливо пережити життя інших». Первинною матерією, з якої формувалася оповідь «Української ночі», у більшості випадків були інтерв’ю з тими, хто брав участь у подіях Майдану або перших місяцях війни на Донбасі, долучався до волонтерства і переживав персональне драматичне зростання (у короткій примітці, вміщеній у виданні, подано перелік всіх інтерв’ю, зроблених в Україні та інших частинах світу).

Книжка має дві частини: «Майдан. Революція» та «Війна на сході України». Оповідь нелінійна, її вибудовано подібно до кінематографічного монтажу. Шор розпочинає з одного з найгарячіших днів Майдану — 18 лютого 2014 року — і говорить про нього крізь перспективу бачення одного з учасників подій, Міші Мартиненка. У наступних розділах переноситься в екскурс з історії України ХХ століття, а далі — представляє персональну історію взаємин із історією Галичини та власної родини перекладача й есеїста Юрка Прохаська, який спостерігав значну частину майданних подій зі Львова. Поступово ескізно вимальовуються і останні дні Совєтського Союзу, і Майдан 2004 року, а потім читач опиняється в листопаді 2013-го. На перших п’ятдесяти сторінках з’являються майже всі важливі персонажі, крізь історії яких «Українська ніч» набула об’єму й виразности. Це передусім згадувані Мартиненко (студент на час Майдану) і Прохасько, а також письменники Тарас Прохасько і його син Маркіян, перекладачка Катя Міщенко і дослідник Василь Черепанин, філософ Тарас Добко і співак Святослав Вакарчук, письменник Сергій Жадан і дослідниця Оля Гнатюк, кінорежисер Олексій Радинський та подружжя Леоніда й Олени Фінбергів.

Особливих смислових нюансів, які працюють на багатозначність сприйняття України, виданню додає оповідь про поїздку Шор до Дніпра (у книжці авторка вживає стару назву міста) і її зустрічі з людьми, без історій яких «Українська ніч» була би неповною. Передусім це розмови з Павлом Хазаном, Ігорем Щупаком, Юрієм Фоменком, Валерієм і Оленою Козаченками, Ігорем Петровським і Вікторією Наріжною. Шор уміє влучно характеризувати кожного одним-двома реченнями, а в наступній частині, де знову з’являється та чи та особа, додавати ще декілька влучних слів. Вона майстерно уриває певну історію, змушуючи очікувати на наступну появу персони. Більшість коротких частин книжки самі по собі є яскравими есеями із завершеною композицією, не позбавленими інтриґи й ориґінальних ходів думки («Сирени Путіна», «Рим Цицерона», «Пункт неосяжності», «Коли час розмило»).

У центрі книжки — короткий розділ «Діалектика прозорості», в якому через драматичну історію поранення Олесі Жуковської на Майдані авторка виводить на перший план сув’язь питань, що окреслюють екзистенціяльну ситуацію існування людини в сучасному світі. Тут (як і в багатьох інших епізодах оповіді) «Українська ніч» набуває перспективи, ширшої за українську.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!