Яків Сорокер. Українська пісенність у музиці класиків. Спроба дослідження

Юлія Бентя ・ Червень 2016
Вінниця: Нова книга, 2012.

Уперше перекладена українською мовою книжка, яку підготував до видання дрогобицький музикознавець Володимир Грабовський, має непросту історію, невилучну від життєвих перипетій її автора — скрипаля і музиколога Якова Сорокера (1920–1995). Сорокер народився в Бесарабії, музичну освіту здобув у Парижі, Кишиневі та Москві, а помер в Ізраїлі. Протягом чотирнадцяти років, які передували еміґрації (1962–1976), він завідував катедрою теорії й історії музики та гри на музичних інструментах Дрогобицького педагогічного інституту ім. Івана Франка, керував місцевим камерним оркестром. Можна припустити, що саме тоді народилася ідея комплексного дослідження українських впливів на творчість західноевропейських та російських композиторів від XVIII до середини ХХ століття.

Науковий доробок Сорокера становить понад сотню друкованих праць, написаних російською, українською, румунською, польською мовами, а також івритом та їдишем. Його центральне дослідження з музичної україніки було завершено 1987 року російською мовою, а першу студію англійською було опубліковано у рік смерти автора («Ukrainian Musical Elements in Classical Music», Edmonton, Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 1995).

Рецензію на канадське видання писав музиколог української діяспори Роман Савицький-молодший, і Сорокер урахував більшість його зауважень. Тому перед Грабовським постали непрості завдання поєднати в українському виданні матеріял російськомовного рукопису з текстом англомовного видання і адаптувати розгорнутий науковий апарат до потреб українського читача (Грабовський спростив іменний покажчик, вилучив зайві тут переліки основних творів композиторів та пояснення до географічних назв, скориґував назву книжки). Відтак найновіше видання праці містить передмови упорядника й автора, прикінцеві примітки, коротку бібліографію, покажчики пісенних творів та імен, два післяслова Романа Савицького-молодшого та редакторки видавництва «Нова книга» Євгенії Колесник.

У праці проаналізовано українські впливи на творчість понад тридцяти композиторів: Гайдна, Моцарта, Бетговена, Ліста, Брамса, Шопена, Ґлінки, Чайковського, Прокоф’єва та інших. Подекуди йдеться про те, що лежить на поверхні: безпосередні контакти з українською культурою, запозичення сюжетів і назв. Водночас Сорокер торкається і ледь помітних, умонтованих у партитури знакових інтонацій або ритмічних формул українського фольклору. Можливо, сучасним фольклористам книжка здасться не досить глибокою, а численні авторські гіпотези не завжди обґрунтованими. Проте саме такою, попри розсіяні сторінками нотні приклади, автор її і задумував — як оглядово-просвітницьку, розраховану насамперед на оцінку найширших кіл читачів, яким небайдужа присутність України у світовому культурному контексті.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!