Ірина Савченко. Українські нотні видання 1917–1923 років у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Юлія Бентя ・ Серпень 2011
Київ: 2007.
Науковий каталог

У джерелознавчій науці є такі завдання, які до снаги лише тим, хто присвятив життя роботі у сховищах бібліотек і архівів – лише ці віддані своїй справі люди здатні бачити не «частину історії», а її істинну строкатість і неоднозначність. Звісно, одному з найкращих музичних бібліографів України Ірині Савченко пощастило і з бібліотеками, і з учителями: вона розпочинала професійну діяльність в музичному відділі Лєнінградської публічної бібліотеки, а в Києві потрапила на роботу спочатку у відділ естампів, а згодом у відділ формування музичного фонду.

Здається, що відстань від 1917 до 1923 року, яка потрапила у поле зору дослідниці, зовсім незначуща, але це не так. Незначущою (або ж забороненою?) вона була для укладачів бібліграфічного довідника «Музична література УРСР (1917–1965)», який охопив лише сотню із тих дев’ятисот видань, що їх віднайшла Ірина Савченко. То були романтично-завзяті, хоч непевні, але сповнені надії та відчайдушних проєктів роки. Тепер, коли в країні не лишилося жодного повноцінного музичного видавництва (навіть колись потужна «Музична Україна» зійшла нанівець, друкуючи популярні проспекти або ж видання, чий випуск від початку й до кінця проплачують автори – і жодного натяку на державну стратегію та жодних світлих перспектив), вражає, що у 1917–1923 роках тільки у Києві активно діяло з десяток нотних видавництв, твори українських композиторів із коментарями українською мовою залюбки публікували у російських культурних центрах, знамениті західні видавництва мали в Україні власні представництва й маґазини, а діяспорні накладні вдавалися навіть до продажу піратських копій «ліцензованих» творів.

Видання складається з докладної розповіді про історичні обставини, ґрунтованої на щойно запроваджених у науковий обіг джерелах, докладного опису діяльности друкарень і видавництв (серед них – видавнича фірма «Л. Ідзіковський», Державне Видавництво України, акціонерне товариство «Г. І. Їндржишек», видавничі товариства «Криниця» та «Вернигора», видавництво «Дніпросоюз», Музичне товариство имені М. Д. Леонтовича, діяспорні «Українська накладня», видавництво Г. Смолинського, видавництво С. Комишевацького та інші), власне каталогу (866 його позицій розташовано за абеткою), а також одинадцяти покажчиків.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!