Ярослав Грицак, Олександр Майборода, Олена Левченко. Український гуманітарний огляд. Випуск 4

Редакція Критики ・ Січень 2001
Київ: Критика, 2000.

Нове число «УГО», що його готує Товариство дослідників Центрально-Східної Європи, відкриває розлога полемічна стаття Ярослава Грицака «Дилеми українського націотворення, або Ще раз про старе вино у нових міхах», яка піддає докладній і вельми неприхильній критиці концепцію Миколи Рябчука, викладену в його книжках «Від Малоросії до України» та «Дилеми українського Фауста». Натомість зауваги Олександра Майбороди щодо книжки Романа Шпорлюка «Комунізм і націоналізм: Карл Маркс проти Фрідріха Ліста» є цілком доброзичливі, особливо як на стандарт «УГО». Те саме можна зауважити й щодо панегірика на адресу розвідки Неллі Корнієнко «Український театр у переддень третього тисячоліття»: його авторка Олена Левченко, схоже, не може дистанціюватися від предмету своєї рецензії, шкодячи передусім рецензованому текстові. Олексій Толочко вміщує допис про деякі дискусійні аспекти досліджень «Слова о полку Ігоревім» з нагоди виходу в світ академічного коментованого видання пам’ятки в польському перекладі Івана Вагилевича; Владислав Верстюк оглядає матеріали міжнародного наукового колоквіуму «Росія та Перша світова війна», а ентузіастичному Михайлові Мінакову йдеться про український «проект перекладів» світової філософської класики, фінансований соросівським Інститутом відкритого суспільства. Варта уваги стаття Ярослава Поліщука «Сексуальність як дискурс: маятник рухається?», присвячена розглядові методологічних похибок нової стратегії дослідження в книжках Соломії Павличко про Агатангела Кримського та Віри Агеєвої про Лесю Українку: підсумовуючи сумнівні висновки авторок, рецензент послуговується метафорою розхитаного маятника, максими руху якого «неприйнятні, незграбні й часом кумедні». Володимир Булдаков полемізує з Борисом Мироновим щодо соціальної історії Росії петербурзького періоду, Дмитро Рибаков – із Людмилою Чорною, авторкою дослідження «Російська культура Перехідного періоду від Середньовіччя до Нового часу», Марія Кушнарьова – з Лесею Довгою з приводу її рецензії на культурологічні підручники (у третьому випуску «УГО»), Олексій Сокирко критикує популяризаційні настанови видавців «Мандрів по святих місцях Сходу» Василя Григоровича-Барського, а Катерина Липа наводить перетік помилок і недоречностей, якими рясніє перший випуск історичної серії «Збаразькі війни» за редакцією А.Маціпури. Нарешті, Володимир Ричка з’ясовує межі, поза якими компіляція перетворюється на «грабунок» (лат. compilo) стосовно лекційного курсу В. та А. Коцурів з історіографії історії України. Завершують число велика добірка оглядів і коротких монографічних рецензій, а також інформація про Літню школу Товариства дослідників Центрально-Східної Європи у Ворзелі та про Інститут історії Церкви Львівської Богословської академії.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!