Микола Котляр, Олександр Іщенко та ін. Український історичний журнал, 2016, № 1, 2

Андрій Блануца ・ Квітень 2017

Структура «Українського історичного журналу» — одного з провідних історичних часописів України, заснованого ще 1957 року, — містить традиційні сім розділів. У головному розділі «Історичні студії» першого числа вміщено статті українських та закордонних науковців, що тематично та хронологічно віддзеркалюють сучасні тенденції історичних студій. Це статті з історії Київської Русі: Микола Котляр (Київ) пише про міське самоврядування, а Олександр Іщенко (Новочеркаськ, РФ) про візантійську спадщину Володимира Мономаха в історичній пам’яті. Ранньомодерну та новістичну історію відображено у статтях Григорія Козубовського (Київ) про грошовий обіг на галицько-волинських землях у першій половині XIV століття, Андрія Заяця (Львів) про джерела поповнення населення волинських міст у XVI — першій половині XVII століття та Євгена Бевзюка (Київ), у якій запропоновано авторське уточнення до концепції неповної соціяльної структури словацького соціюму наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття. Павло Гай-Нижник (Київ) аналізує ідею та крах «трудового принципу» державної моделі УНР на зламі 1918–1919 років. Завершують рубрику статті, присвячені Другій світовій війні: Іван Мрака (Львів) описує ставлення львів’ян до Червоної армії під час окупації Західної України восени 1939 року, а Ярослав Боршик (Київ) торкається питання польських «відплатних акцій» на Волині у березні–липні 1943 року.

У цій же рубриці другого числа чільне місце посідають матеріяли до 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського. Це концептуальні дослідження творчости ювіляра авторства Віталія Тельвака з Дрогобича, Ігоря Гирича та Наталії Шелудякової з Києва. Далі в розділі Андрій Бовгиря (Київ) досліджує інститут гетьманства у XVIII столітті крізь призму образу його чести. Андрій Руккас (Київ) висвітлює систему військового вишколу українських еміґрантів у польських школах підхорунжих у 1926–1939 роках.

Розділ, присвячений методології, історіографії та джерелознавству, зазвичай представлено двома-трьома статтями. У першому номері вміщено джерелознавче дослідження Олени Русиної (Київ) рукописного твору «Сказання про перемогу князя Костянтина Острозького під Оршею», а також статтю Наталії Самойленко (Одеса), у якій висвітлено тенденції розвитку китайської історичної науки. У другому числі Георгій Касьянов (Київ) торкається дискусійного питання про термінологію та генеалогію понять історичної пам’яті та історичної політики в сучасному науковому дискурсі. Не менш дискусійною є тема нових парадигмальних орієнтирів субдисципліни «Історична реґіоналістика», яку розкриває Ярослава Верменич (Київ).

Наступна рубрика змінна. У першому номері це «На допомогу викладачеві історії», де Володимир Ткаченко (Київ) пояснює зміни в геополітиці між Заходом та Росією. У другому числі це рубрика «Публікації», в якій уперше дру-куються важливі документи. Олег Бажан (Київ) виявив і представив документи про катастрофу на Чорнобильській АЕС, що їх раніше засекретив КҐБ УРСР.

Четвертий розділ «Історіографічна класика» покликаний актуалізувати й повертати до історіографічного процесу цінні праці. У першому числі Олексій Ясь (Київ) представляє роботу Михайла Грушевського «Степ і море в історії України. Кілька слів щодо пляну і перспектив сього досліду», супроводжуючи публікацію ґрунтовною статтею про історію рукопису. У другому —той же автор підготував до друку до 100-річного ювілею історикині Олени Компан рукопис її статті про соціяльну систему Запорозької Січі.

Наступні три рубрики, вміщені у всіх випусках журналу, мають науково-аналітичний та інформаційний характер. У них представлено рецензії та огляди нових історичних видань, хроніки наукових подій і ювілеї істориків.

На завершення в кожному числі подано відомості про нові надходження до наукової бібліотеки Інституту історії Украї ни НАН України.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!