Ярослав Калакура, Світлана Панькова та ін. Український історичний журнал, 2016, № 3, 4

Андрій Блануца ・ Квітень 2017

У рубриці «Історичні студії» третього числа часопису можна ознайомитися з узагальнювальними матеріялами про Михайла Грушевського, 150-річний ювілей якого вшановуємо цього року. Зокрема, історик Ярослав Калакура (Київ) характеризує Грушевського як фундатора історіографічних досліджень, а Світлана Панькова (Київ) розкриває специфіку творчої майстерні Грушевського на прикладі приготування і написання третього тому «Історії України-Руси».

«Історичні студії» продовжують матеріяли Василя Балушка (Київ), в яких той здійснює спробу етнічної атрибуції народности севрюків XIV–XVII століть. На думку Балушка, севрюки, попри схожість із росіянами, українцями та білорусами, становили окрему етнічну спільноту і зникли зі сторінок джерел у XVIII столітті, після того як їх асимілювали росіяни й українці. Олена Дзюба (Київ) звертається до текстів щоденників представників козацької еліти першої половини XVIII століття Якова Марковича та Михайла Ханенка і простежує характер та вплив на подальшу кар’єру універсальної освіти у Києво-Могилянській академії. Адміністративне районування болгарських етнічних селищ за часів радянської політики коренізації 1920-х років — тема статті Юлії Грищенко (Київ). Встановлено, що така політика сприяла досягненню культурно-освітньої мети і реалізації економічних можливостей українських болгар на півдні України. Результати польових досліджень Тетяни Пастушенко (Київ), Дмитра Титаренка (Донецьк / Кривий Ріг) та Олени Чебан (Одеса) лягли в основу статті про святкування 9 травня у 2014–2015 роках. Спільним знаменником в авторських спостереженнях є старі традиції у нових церемоніях.

Другу рубрику, присвячену проблемам методології, історіографії та джерелознавства, представляє стаття Оксани Кісь (Львів). Дослідниця розкриває методику та джерельні ресурси вивчення жіночого досвіду ҐУЛАҐу порівняно з практиками табірного життя жінок постсоціялістичних країн та США.

У розділі «Публікації» містяться матеріяли, що їх опрацював Юрій Мицик (Київ), про невідомий донині лист кримського хана Девлета І Гірея до польського короля Сиґізмунда ІІ Авґуста, а також матеріяли колективу київських дослідників (Людмила Ковпак, Святослав Юсов та Оксана Булгакова) про невідомі раніше документи щодо соціяльних аспектів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У наступному розділі «Історіографічна класика» Олексій Ясь (Київ) публікує раритетне дослідження Пантелеймона Куліша «Історія України од найдавніших часів» з авторськими коментарями.

Четверте число часопису продовжує тематику ювілею Михайла Грушевського. Руслан Пиріг (Київ) показує суспільне значення постаті Грушевського. Наступні два матеріяли стосуються родини історика, у яких публікуються раніше невідомі архівні документи. Ірина Матяш (Київ) оприлюднює джерела про еміґраційне життя Катерини Грушевської у світлі її листів із Женеви до Марії Жуковської. Оксана Юркова (Київ) торкається еміґраційної теми життя родини Грушевських у контексті публікації листів Михайла, Марії та Катерини Грушевських, адресованих Дмитрові Петрушевському.

У цьому ж розділі Валерій Томазов (Київ) аналізує умови та наслідки соціяльної адаптації родини грецьких купців в Одесі — братів Яніса і Томаса Ралі, простежуючи окремі сюжети долі їхніх нащадків. Тамара Вронська (Київ) розкриває методику радянських органів безпеки у репресуванні письменниці Зінаїди Тулуб. Статтю Марти Гавришко (Львів) присвячено соціяльній темі у відносинах чоловіків і жінок на прикладах насильства в ОУН та УПА у 1940–1950-х роках. Сергій Падалка (Київ) досліджує українське село в умовах соціяльно-економічного транзиту і ставить питання-дилему, чи це було трансформацією, чи виживанням.

Узагальнені результати своїх досліджень у рубриці «Методологія. Історіографія. Джерелознавство» представляють історик-метролог Неля Герасименко та історик-геральдист Віталій Перкун (Київ). Герасименко здійснила ретроспективний аналіз міри площі в українській історії, а Перкун описав особливості процесу розвитку допоміжних історичних дисциплін у Польщі упродовж 1988–2015 років.

У рубриці «На допомогу викладачеві історії» Ігор Щупак (Дніпро) опублікував до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру матеріял про уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті. Цікаве дослідження про історика Мирона Кордубу, центральне місце у якому займає публікація його раритетної праці «Найважливіший момент в історії України», здійснив Олексій Ясь (Київ) у рубриці «Історіографічна класика».

Завершують число дослідження та матеріяли в рубриках «Рецензії та огляди» і «Хроніки».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!