Tetyana Ogarkova. Une Autre avant-garde. La métaphysique, le retour à la tradition et la recherche religieuse dans l’oeuvre de René Daumal et de Daniil Harms

Ірина Славінська ・ Грудень 2012
Berne: Peter Lang SA, 2010.

Тетяна Огаркова, як це видно з назви її монографії «Інший аванґард. Метафізика, повернення традиції та релігійні шукання в творах Рене Домаля та Данііла Хармса», зіставляє авторів дуже далеких, але близьких.

Рене Домаль – син чиновника з міністерства фінансів, письменник-есеїст-критик-драматург, дитя впливу французького сюрреалізму (ще того, першого, що його надихав Артюр Рембо) та аванґарду, граматик санскриту, дослідник культури Індії, натхненний наркоман-експериментатор. Йому не пощастило народитися в потрібний час і тому не випало особисто знати Альфреда Жарі та інших кумирів.

Данііл Хармс – так само посмертно знайомий із чільними постатями рідної культури; надто аванґардовий для свого часу, він був засуджений як «антисовєтський письменник», не мав шансів видаватися за життя, і від 1928 року навіть не передруковував своїх рукописів.

Обидва письменники приходять до читачів здебільшого посмертними виданнями. Обидва працювали з категоріями абсурдности буття – згодом про цей абсурд багато писатимуть екзистенціялісти.

Цікаво, що у Франції Рене Домаль залишається автором доволі марґінальним і маловідомим, але надійно вписаним у канон аванґардових европейських рухів. А Хармса видають багато, проте не осмислюють як органічну частину міжвоєнних европейських культурних процесів, експериментів і пошуків. Тетяна Огаркова вперше поглянула на дві синхронні творчі біографії через порівняльну призму. І знайшла в них чимало спільного: близькість думки Домаля та Хармса вражає, особливо з огляду на відсутність між ними прямого контакту.

Дослідниця достатньо тонко вивчила цю подібність: не йдеться про спільних «учителів» письменників, але йдеться про ідейну близькість, яку можна роздивитися крізь їхні поля читання. Пошук абсолютної свідомости, «фундаментального досвіду» та «німого абсолюту» в Домаля та «Це» і «Те» з «невимовним Я» у Хармса. Схожі релігійні пошуки – індуїстська культура, органічна єдність світу і «tertium organum». Спільна увага до минулого – діялог із першими модерністами, рух «архаїста-новатора» та профетизм. Синхронний перехід від поезії до прози – Довалеве «інтеґральне мистецтво» та дуже беньямінівське Хармсове «різне» (faits divers). Творення антисвітів: Довалів «світ непотрібного» (та Бодлєрові «Штучні раї») та Хармсові «недо-люди» і світ божевілля. Спільна увага до іронії як способу втілення (подолання?) абсурду.

«Інший аванґард» Тетяни Огаркової – це справді інший аванґард. Його іншість полягає в тому, що між нібито давно відомими іменами та явищами встановлюються несподівано ясні, досі неочевидні зв’язки.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!