Patrick Sharkey. Uneasy Peace. The Great Crime Decline, the Renewal of City Life, and the Next War on Violence

Сергій Баглай ・ Лютий 2019
New York, London: W. W. Norton Company, 2018.

Протягом 1960-х і до початку 1990-х років жителі американських міст були свідками безпрецедентних безладів, зростання злочинности і насилля в країні. У Нью-Йорку щоночі було чути постріли, а з настанням темряви люди намагалися не виходити з дому. Центральний парк наводив страх на мешканців, і його минали десятою дорогою. Приблизно такою ж була ситуація у Лос-Анджелесі, Бостоні, Філадельфії, Вашинґтоні. Та несподівано все докорінно змінилось. Упродовж минулих двадцяти п’яти років дослідники фіксують тенденцію, яку кримінолог Франклін Цимринґ назвав «великим зниженням злочинности».

Книжка соціолога Патрика Шаркі «Непростий мир: велике зниження злочинности, відновлення міського життя і наступна війна з насильством» — це ґрунтовний аналіз передумов, які сприяли зменшенню насилля, насамперед убивств, у США. Автор пише, що 2014 рік позначився найменшою кількістю насильницьких смертей за минулі кількадесят років. Шаркі використовує статистику ФБР та результати власного дослідження, доступного на сайті AmericanViolence.org.

«Це історичний мир, але цей мир непростий і вистражданий», — пише Шаркі. Його заплямовано непомірним фінансуванням системи кримінального правосуддя, повсюдним поліційним наглядом, політикою масового ув’язнення та загостренням соціяльної нерівности. Ситуація хитка: 2015–2016 роки знову позначилися тривожною тенденцією зростання насильницьких злочинів. У таких містах, як Сент-Луїс та Чикаґо, рівень убивств практично не зменшувався. Відтак дослідник запитує, як можна зберегти позитивні тенденції, поширити ці зміни на інші місця й побороти нерівність.

Задля цього соціолог розглядає трансформацію міських просторів, де «ера насилля» таки закінчилася. Змінювалися самі міста: налагоджувалася система громадського транспорту, а згодом з’являлась інфраструктура, що притягувала людей. Автор описує околиці Вашинґтона, де убивства не були рідкістю. Прокладання підземки привабило інвестиції, а програма доступного житла дала поштовх розвиткові — приїжджали нові мешканці, було здійснено освітлення вулиць, облаштовано велодоріжки та парки. Відтак рівень злочинности впав. Шаркі підсумовує: «інвестування в громади, а не покарання — ось ключ до подолання насилля».

Проте cаме збільшення контролю було основою програм державної політики для боротьби зі злочинністю. Лінія «закон і порядок» активно розгорнулася під час президентства Ніксона, і її підхопили його наступники — і республіканець Рейґан, і демократ Клінтон. Нарощування сил правопорядку позначилося непропорційним поліціюванням та арештами у районах, де жили темношкірі. Шаркі наводить приклад двох етнографічних досліджень ґета Філадельфії, написаних із різницею у п’ятнадцять років, Елайджи Андерсона (1999) та Еліс Гофман (2014). Якщо 1999 року головною проблемою було насильство вулиці, то праця Гофман фіксує зміну ієрархії загроз у бідних районах, де насилля тепер є спорадичним, а основною небезпекою стали брутальні дії працівників поліції.

Автор аналізує поточну дискусію у США щодо варіянтів подальших заходів для подолання насильства. Спираючись на повальну критику масового ув’язнення та розгортання сил поліції, Шаркі припускає, що невдовзі стратегію буде переглянуто, адже така політика знаходить що далі, то менше підтримки. Утім, питання, якою буде нова адженда, є відкритим. Схоже, Шаркі намагається балансувати між позицією авторів, які пишуть про виняткову миролюбність нашого часу (Стивен Пінкер), і працями, що малюють тривожні сценарії розвитку людства.

Для української авдиторії книжка буде цінною з декількох причин. Протягом минулих років у медіях здіймалися хвилі паніки щодо зростання рівня злочинности, який тепер є порівнюваним нібито хіба що з буремними дев’яностими. Праця Шаркі відштовхується від спростування цього міту в США й дає читачам деталізований погляд на проблему насилля, а також аналізує причини, які приводили до зменшення явища. В ході реформ в Україні (передусім реформи поліції та децентралізації) актуальним є міжнародний досвід дієвих політик та стратегії. Книжка варта уваги тих, хто працює з міським розвитком, впроваджує безпекові ініціятиви, займається реформою органів правопорядку та правозахистом.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!