Тэффи. В стране воспоминаний. Рассказы и фельетоны. 1917–1919

Юлія Бентя ・ Травень 2016
Киев: LP MEDIA, 2011.
Подготовка текстов, составление, предисловие и примечания Сергея Князева и Михаила Рыбакова.

Тексти письменниці Теффі (Надії Олександрівни Лохвицької, 1872–1952), розквіт журналістської кар’єри якої припав на початок ХХ століття, не раз перевидавали від часів перебудови. Проте збірник «В стране воспоминаний» не можна назвати просто черговим. Один із його упорядників, київський історик-краєзнавець Михайло Рибаков (1929–2009), ретельно дослідив українську періодику 1918–1919 років і виявив у київських та одеських газетах 23 фейлетони Теффі, більшість із яких після першої публікації не було оприлюднено.

Так чи так, московських і петроградських текстів у книжці значно більше, ніж київських та одеських. Та й не всі з них вписуються у задані на обкладинці хронологічні рамки 1917–1919. Фейлетон «Извозчики» (під назвою «Новеллы тыла. Извозчики»), як дізнаємося з приміток, уперше було надруковано 1915 року в московській газеті «Русское слово». Там само 1916 року вийшли ще два тексти: «В театре» та «Новый уклад» (серед фейлетонів є й такі, дати перших публікацій яких упорядникам встановити не вдалося).

Більшість текстів українського періоду Теффі віддавала до газети «Киевская мысль»; чотири з’явилися у київській газеті «Наш путь» у січні 1919-го, по одному надрукували видання «Свободные мысли» («Голодные едоки»), «Зритель» («Арман Дюкло») та «Киевское эхо» («Неравномерно»). На весну 1919 року припадають три одеські публікації у виданнях «Мельпомена», «Грядущий день» та «Наше слово».

Перші київські тексти за письменницькою інерцією спираються на російську реальність. У них згадано Невський проспект («Голодные едоки»), панічний страх перед більшовиками («Москва последних дней») та «мертвий» Петербурґ («Петербург»). Фейлетон «Гости» відкриває нову сторінку географії: «Каждый день новый поезд вливает в киевскую гущу новых гостей. И природные киевляне с гордостью говорят: — Никогда не думали мы, что наш Киев резиновый!»

Теффі пише про «вимушених переселенців» («Вы знаете, что из всего количества выбывших на Украину ровно три четверти оказались артистами!»); ситуацію з грошима в Українській Державі («Когда вы открываете кошелек на улице, из него стаей веселых бабочек вылетают “шаги”. Догонять их не принято, и к их полету давно уже установлено, чисто метеорологическое отношение»); петроградську продуктову кризу («А мадам Болонкина уверяет, будто из пудры можно печь лепешки на польде-креме или на губной помаде. И очень вкусно, только потом долго тошнит»). Вона захоплюється тогочасними «волонтерами», що рятували в Києві від голоду полонених солдатів, підозріло ставиться до гучних політизованих кліше, пише про абсурд новонароджених державних інституцій, захоплюється людською винахідливістю у пристосуванні до будь-яких обставин, у тому числі з черговою зміною влади. Теффі шкода людей, що залишилися за бортом сучасности. І, звісно, вона знаходить чимало спільного між їхніми життєвими обставинами та власною долею («Как бороться? Говорить чудесные речи, которые некому слушать, или писать потрясающие статьи, которые негде печатать?..»).

Поза принадами текстів, їхнє впорядкування викликає низку запитань. Очевидно, що упорядники орієнтуються на хронологічний принцип розташування текстів, проте з незрозумілих причин повсякчас його порушують. Князєв і Рибаков пишуть, що в примітках дати публікацій наведено за вихідними даними видань, проте іноді пропущено рік публікації (який, утім, легко встановити за контекстом), трапляються неузгодження дат за старим та новим стилями. На жаль, у коментарі до пасажу Теффі «Танцует Маклецова, а они кричат: “Красавина, браво”» упорядники так і залишають знамениту балерину Тамару Карсавіну із прізвищем «Красавіна», не «зчитуючи» тонкої письменницької іронії. Серед дрібніших похибок — дата смерти літератора Леоніда Мунштейна (1847 замість 1947) та дата народження генерала Владіміра Сухомлінова (1948 замість 1848).

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!