Михайло Мінаков. Вчення Канта про віру розуму

Редакція Критики ・ Липень 2002
Київ: Центр практичної філософії, 2001.

Михайло Мінаков присвятив свою книжку основним подіям і явищам в історії взаємин релігії та філософії, що знайшло підсумок у вченні Імануїла Канта про віру розуму. Детально розглянуто основні етапи розвитку теології в Европі як першого компромісу між вірою та розумом, взаємовпливи теології та філософії, а також спроби позарелігійної інтерпретації людської здатности вірити. Основну увагу приділено аналізові критичної філософії Канта й засадничим положенням його вчення про віру.

Автор з’ясовує внесок філософа в осягнення цілісности свідомости, без ієрархічних поділів людських спроможностей на розумні, моральні та вкорінені у вірі, а також аналізує філософсько-теологічні підстави кантівських висновків щодо співвідношення віри й знання.

Вміщено бібліографію, зокрема кантознавчі твори XVIII–XIX століть, подано кантознавчі ресурси у всесвітній мережі, а також іменний і предметний покажчики.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!