Чеслав Мілош. Велике князівство літератури

Роксоляна Свято ・ Жовтень 2011
Київ: Дух і Літера, 2011.

Том вибраної есеїстики Чеслава Мілоша (книжку випущено в рік столітнього ювілею одного з найвідоміших поляків XX століття) своєю назвою обіцяє українському читачеві шляхетну літературну мандрівку, і справджує сподівання з перевищенням, бо більшість есеїв торкається ширшого кола проблем: від загальнофілософських до історичних і навіть політичних. Ознайомлення з книжкою не тільки уможливить для українського читача розуміння якихось колізій польської історії та культури (хоч і тут не варто легковажити); не менш важливо, що зібрані тут тексти (писані напередодні Другої світової, під час неї, після неї) виявляються несподівано і неймовірно актуальними в нинішніх українських контекстах – і сучасних, і історичних.

Понад двадцять есеїв згруповано за тематично-проблемним принципом (за винятком Нобелівської промови, яка відкриває книжку). Перший розділ «Вільнянин – поляк – европеєць…» торкається проблеми ідентичности (від реґіональної в широкому сенсі до національної та суто індивідуальної), а також стосується комплексів закорінености та «викорінености», втрати і віднайдення батьківщин(и) й нарешті пошуків хисткого балансу між загальнолюдським і приватним. А вже розділ «Людина в XX столітті» виводить читача в діяхронічну перспективу й апелює до конкретно історичного досвіду (насамперед польського), який, утім, безпосередньо пов’язаний із тими-таки універсальними в просторі та часі проблемами (досить побачити самі тільки назви есеїв: «Про цензуру», «Антисемітизм у Польщі», «Мова та нації» тощо). «Письменник у плетиві політики» – розділ автобіографічний чи не найбільшою мірою: тут ідеться про европейського літератора XX століття, змушеного існувати між багатьох вогнів, серед них – «західного» гітлеризму та «східного» сталінізму. Нарешті, розділ «…як-от я і ти…» – тут мова про знакові для самого Мілоша і для всього століття особистості: Вітольда Ґомбровіча, Іосіфа Бродського та Єжи Ґедройця, а також відкритий лист до польського літератора Єжи Анджеєвського.

«Князівство» цінне перекладацькою, а також упорядницькою працею: дві молоді дослідниці, Олена Коваленко та Ірина Ковальчук, добирали для нього з багатьох видань, книжкових і періодичних, тексти, які найбільше промовлятимуть до сучасного читача; крім них, іще одним перекладачем, а також науковим редактором збірника є Андрій Павлишин. Окремо треба відзначити ретельно складені примітки, адже чимало польських (та й не тільки польських) реалій потребували в українській версії докладного коментування. І, нарешті, важливим додатком до збірника є передмова Олі Гнатюк, де авторка окреслює біографічний та історичний контексти, а також простежує історію українських перекладів Чеслава Мілоша – автора, якого, вочевидь, і досі знаємо недостатньо.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!