Іван Малкович. Все поруч

Ольга Купріян ・ Квітень 2011
Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010.
Вибрані вірші, переклади, есеї, інтерв’ю

Іван Малкович, як він сам зізнається в «калейдоскопічному інтерв’ю» «Соло з квінтетом», належить «до тих поетів, які все життя пишуть мовби одну книжку». Власне, найостанніша його книжка заново «вибраного» і є тому якнайкращим свідченням.

Малкович ретроспективно простує від найостанніших, написаних, може, щойно перед остаточним укладанням книжки, віршів (їх усього чотири, і вони, сказати б, не могли не відгукнутися на очевидне в сьогоденні), й аж до «юнацьких рукописів» кінця 1970-х років. Такий спосіб укладання книжки нагадує кінематографічний прийом – немовби режисер відмотує плівку, щоби сягнути найглибинніших спогадів персонажа. Невипадково і «Все поруч» завершується «фотоесеєм» – серією світлин із коментарями Івана Малковича; на них – поет і ті, хто надихнув його на «фотографічну поезію»: рідні, близькі, друзі, найдорожчі спогади (такі дорогі, що заслуговують на окреме місце чи не в кожній книжці авторового «вибраного»).

«Все поруч», – переконують слова, складені в акуратні римовані чи неримовані, одначе незмінно милозвучні й по-малковичівському співочі рядки. Священне зовсім поряд, у звичайних, а часом і зовсім буденних речах. І навіть янголів раптом можна впізнати в тих, кого бачиш ледь не щодня: у батьках, які турбуються про хвору дитину, в дітях, яким доступна найщиріша радість, у дідусях і бабусях, які вчать кожного з нас незамінних у житті речей. Може, саме тому чи не кожен, здавалося б, цілком простенький – скажете, дитячий? – Малковичів вірш якось непомітно для читача й, певне, самого поета стає мало не молитвою:

 

$Господи, літа стебельце

всели до самітніх душ,

дай кожному звити кубельце,

і не поруш…$

 

Направду, годі вигадати більш підхожу назву для тих «вибраних» речей, що ввійшли до найновішої збірки Івана Малковича, адже і Бог, і наші «особисті» янголи (ті, кого ми любимо і хто любить нас), які непомітно, одначе міцно, підтримують нас за плече, – всі поруч.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!