Джон Фаулз, Гарольд Роббінс, Марі Кардиналь, Давид Ернандес, Йордан Попов, Роберт Колбі, Моріс Леблан, Міґель де Унамуно, Френсіс Кліффорд, Джеймс Ноубл. Всесвіт: журнал іноземної літератури, 1999, чч. 1–6

Редакція Критики ・ Липень 1999

У першому півріччі цього року«Всесвіт» опублікував шість романів і повістей, із яких найбільшої уваги заслуговує, зрозуміло, «Мантиса» уславленого Джона Фаулза (ч.1–2). Любителі гостросюжетних творів з цікавістю прочитають бестселер американця Гарольда Роббінса «Пірат» (ч.2–4), а шанувальники витонченої психологічної прози – «Великий безлад» француженки Марі Кардиналь (ч.5–6). Приємним відкриттям для українських читачів стане проза сальвадорця Давида Ернандеса «Порятуй мене, смерте!» (ч.3) і найновіший твір болгарина Йордана Попова «Касабланка» (ч.1).

Як завжди, «Всесвіт» друкує багато гарних і різних оповідань. Це – «Десята частина мільйона» британця Роберта Колбі, детективні новели Моріса Леблана і П’єра Вері (ч.2), «Випадок» Міґеля де Унамуно (ч.3), добірка оповідань Френсіса Кліффорда (ч.4), «Справа про детектива-аматора та курча» Джеймса Ноубла й класичні оповідання Олдоса Гакслі («Усмішка Джоконди») та Джона Чівера («Клементина», ч.5–6).

Поезію в цьогорічному«Всесвіті» представлено віршами канадського класика Роберта Сервіса (в перекладах і з передмовою Максима Стріхи, ч.1), поетами європейського середньовіччя в перекладах Ігоря Качуровського (ч.2), віршами Адама Міцкевича (в перекладах і з післямовою Михайла Литвинця), добіркою сучасних франкомовних поетів Бельгії (в перекладах Олега Жупанського, ч.4), віршами хорватів Славка Михалича та Дубравка Хорватича (в перекладах Леоніда Талалая), «маленькою трагедією» Олександра Пушкіна «Скупий лицар» у перекладі Олександра Грязнова (ч.5). Серед інших класичних творів, перекладених у «Всесвіті», – есей Чарлза Діккенса «Різдвяна ялинка» (ч.1), спогади барона де Марбо «Війна в сідлі» (ч.3) та середньовічні перські оповіді (в перекладі та з передмовою Романа Гамади, ч.5–6).

Серед статей привертають увагу передусім нариси Кіри Шахової «Найбільший німецький сюрреаліст Макс Ернст» та Миколи Рябчука «Експеримент пана Бога» (ч.1), Ігоря Іванкіна – про бельгійське мистецтво (ч.2) та Павла Усенка – про славетну Софіївку (ч.5–6), трозвідки Людмили Тарнашинської «“Паралельна дійсність” у координатах притчі: Вільям Ґолдінґ та Валерій Шевчук» (ч.2) та Ігоря Лімборського «Оссіанізм в українській літературі» (ч.5–6), Дмитра Наливайка «Горизонти і міражі французької поезії кінця XIX–XX століть» (ч.3) та Миколи Варварцева «Ґарібальді: український образ та його витоки» (ч.1), Дмитра Степовика «Михайло Черешньовський: Похвала Богородиці» та Юрія Мицика «Німецька газета 1668 р. і важливий епізод біографії Івана Сірка» (ч.4).

Найпомітнішими публіцистичними публікаціями часопису є переклад останньої книжки Збігнєва Бжезинського «Велика шахівниця» (чч.2, 3) та інтерв’ю Тараса Марусика з Аленом Безансоном «Найбільша небезпека для України – знову опинитися в російських обіймах» (ч.4). «Всесвіт» друкує також чимало інших матеріалів про літературно-мистецьке й суспільно-політичне життя за кордоном, рецензує нові книжки (зокрема – «Українську літературну цивілізацію» Оксани Пахльовської, видану в Італії, ч.5–6), а також повідомляє про нових лауреатів премії ім. Миколи Лукаша, що їх редколегія часопису визначила наприкінці минулого року: ними стали львів’янка Мар’яна Прокопович за переклад «Маятника Фуко» Умберто Еко та Олег Микитенко за багатолітню перекладацьку й редакторську роботу у«Всесвіті».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!