Александер Гауке-Ліговський, Томаш Вісціцький, Єжи Клочовський. Więź 2002 4 (522)

Редакція Критики ・ Липень 2002

Квітневий номер часопису відкриває нарис Александра Гауке-Ліговського, в якому описано історично зумовлені труднощі (цезаропапізм тощо) на шляху католицьких церковних структур у Росії. Томаш Вісціцький у гострому фейлетоні аналізує розташування політичних сил у сучасній Польщі та їхній цинічний, як запевняє автор, консенсус у питанні про заборону абортів (чи не є тимчасовим маневром компроміс «лівого» уряду з церквою в поході до Европейського Союзу?) – при цьому сам Вісціцький обстоює «права тих, хто сам не може себе захистити».

Доволі розлогий «український блок» розпочинають роздуми Єжи Клочовського про «тяжку спадщину» історичних польсько-українських узаємин, про незреалізовані можливості взаємного порозуміння тощо; в дискусії «З українцями після Єдвабного» (цей матеріал дав назву всьому випускові) Анджей Фрішке, Ґжеґож Мотика, Марек Скурка, Анджей Талаґа та Анджей Жупанський з’ясовують причини й обставини страхітливої різанини на українсько-польському пограниччі наприкінці Другої світової війни, коли окремі українські загони нищили польське населення – події розглянуто в одному ряді з масакрою в Єдвабному й акцією «Вісла». В інтерв’ю, що його Іза Хруслінська й Пьотр Тима взяли у Василя Галаси («Орлан»), провідний діяч «мельниківської» фракції ОУН (свого часу відмовилася від терористичних акцій проти поляків) розповідає про ідейні засади українського визвольного руху в Другій світовій війні та про співпрацю «мельниківців» із партизанськими угрупованнями Армії Крайової. Нариси Стефана Франкевича, Алойзи Уршуляка та Едмунда Внука-Ліпінського присвячено видатному польському політичному діячеві, першому прем’єру Третьої Речі Посполитої Тадеушеві Мазовєцькому. У рубриці «Поляки та їхні сусіди» Тадеуш Кручковський та Міхал Куркевич торкаються проблем польської меншини в сучасній Білорусі.

В полемічному відділі Ян Томаш Ґросс відповідає Антонієві Сулеку на окремі закиди щодо своєї соціологічної методології, яку він виклав у відомій книжці «Сусіди» (про «Єдвабнянську справу»); тут-таки Сулек, під ваготою опублікованих Ґроссом додаткових фактів, знімає свої претензії. До числа ввійшли фейлетон Юлії Гартвіґ про манеру проведення публічних зустрічей зі знаними діячами культури (підставою служило інтерв’ю з Чеславом Мілошем в одній із найпопулярніших телепередач), поезії Боґуслава Керца, Елжбети Ціхлі-Чарнявської та Якова Ґлатштейна, рецензія Даріуша Ковальчика на працю філософа Яцека Філека «Філософія як етика» й інші матеріали.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!