Мартін Бубер. Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням

Катерина Девдера ・ Березень 2016
Київ: Дух і Літера , 2012.

Українське видання Мартина Бубера знайомить із двома напрямками авторових зацікавлень: філософією діялогу і хасидизмом. До книжки ввійшли праці філософа «Я і Ти» та «Шлях людини за хасидським вченням». Перша праця є одним із наріжних каменів діялогізму ХХ століття, друга представляє мудрість єврейських цадиків. Різні за тематикою і способом викладу ці твори єднає пошук відповіді на питання про місце й місію людини у світі.

Філософський трактат «Я і Ти», вперше опублікований у Берліні 1923 року, сьогодні набуває нового звучання. Його засадничі категорії «Я-Ти», «Я-Воно», а також «Між», «Зустріч» і «Подія» розкривають двоїсту природу людського «Я» і підтверджують, що людині для самопізнання потрібен Інший. Філософ уважав, що, трактуючи Іншого як об’єкт, збіднюєш власне «Я»; відкриваючи ж Іншого як неповторне «Ти», знаходиш справжнє «Я», таке ж неповторне й глибинне. Справжнє переживання, стосунки, любов виникають лише між двома і ніколи не можуть бути плодом соліпсизму. Окремо розглянуто питання про місію людини на землі. Бубер бачить її у відновленні первісної єдности зі світом природи, але не через повернення до дитинного і примітивного, а через перехід до вищого, духовного рівня.

«Шлях людини за хасидським вченням» з’явився внаслідок понад сорокарічного дослідження хасидизму — релігійного вчення, яке зародилося на українському Поділлі у ХVIII столітті. Книжка складається із шести частин: «Самоусвідомлення», «Особливий шлях», «Рішучість», «Почни із себе», «Не займайся собою», «Там, де стоїш», у яких автор інтерпретує хасидські оповідки.

У першій частині розкрито важливість усвідомлення людиною її місця щодо волі Божої. Друга наголошує унікальність кожної особистости, з чого випливає і неповторність способу, в який ми наближаємося до Абсолюту. Збагнути свою неповторність і сповна виразити її — це і є, за Бубером, особливий шлях. Третя частина розкриває важливість рішучости, або інакше — цілісности, яку розвиваємо в собі через відданість тому, чим займаємося. «Кожна справа, яку я роблю всією душею, повертається до моєї душі і допомагає її подальшому єднанню», — пише філософ. Два наступні розділи пояснюють необхідність, працюючи над самовдосконаленням, не зациклюватись на власній персоні, адже досконалість потрібна лише для того, щоб людина взаємодіяла з іншими й зі світом. Останній розділ присвячено розмислу про теперішню мить і обставини, в яких перебуваємо, як такі, з яких починається вічність.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!