Елена Сибиренко-Ставрояни. Я – манекен

Анастасія Нечипоренко ・ Лютий 2011
Киев: Радуга, 2009.

Можливість ознайомитись із жіночою прозою Олени Сібіренко-Ставрояні український читач отримав завдяки видавцям російськомовного київського літературного журналу «Радуга». Збірка «Я – манекен» не лишилася непоміченою: 2010 року вона отримала диплом VI Міжнародної літературної премії імені Юрія Довгорукого.

Книжку склали 11 оповідань, пов’язаних жіночим авторським наративом і одним стилем письма: здається, що головна героїня-оповідачка «подорожує» із сюжету в сюжет. Її ніколи детально не прописано, проте містично втілено у різних образах: манекена, жінки у масці, смертельно хворої жінки або заздрісної подруги. Повсякденний і простий стиль мовлення не оздоблено метафорами чи алюзіями, тож досить цікавим видається поєднання рутинного з містичним, хворобливого з мистецьким, штучного з живим. Такий зв’язок змісту та форми детонує різне емоційне забарвлення у кожному окремому творі: від іронії до суму.

Оповіданням властива певна казковість, адже основним фабульним механізмом можна назвати містичне «перетворення», часто за допомоги сили окремих предметів – чорнил або сукні. В інших випадках сюжетні лінії вибудовано перехрещенням перспектив осмислення певних подій людського життя. Попри це книжка відтворює реалії та настрій постсовєтської атмосфери, що й досі панує (хоча і фраґментарно) на теренах українського простору.

Безпретензійне і легке письмо Олени Сібіренко-Ставрояні має всі шанси здобути визнання у певній ніші читацьких зацікавлень.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!