Glenn Dynner. Yankel’s Tavern: Jews, Liquor, and Life in the Kingdom of Poland

Юрій Кудінов , Анна Кудінова ・ Червень 2016
New York: Oxford University Press, 2014.

Головна ідея монографії Ґлена Динера — розмежувати суспільні стереотипи й сприйняття та наукові факти про минуле євреїв Східної Европи. Науковець обґрунтував причини того, чому євреї, мешкаючи у країнах Західної Европи, охоче переймали традиції титульних націй, стаючи французами або німцями, а в Східній Европі цього не ставалося. Це пояснювалося загрозливою для євреїв юридичною системою, соціяльними бар’єрами, антисемітськими нападами і особливо стосувалося Російської імперії, на території якої діяла смуга осілости.

Назва книжки відсилає до твору польського письменника Адама Міцкевіча «Пан Тадеуш», у якому виведено типовий образ єврейського власника корчми Янкеля. Науковець докладно розтлумачив для англомовного світу зміст поняття «корчма» у Східній Европі. Термін обіймав більше, ніж заклад для розпивання спиртних напоїв. Він був синтезом бару, спиртового заводу, сільської крамниці, готелю, стайні, пошти і місцем проституції.

Динер розвінчав міт про єврейську експлуатацію, адже власниками корчем були не євреї, а маґнати. Євреїв можна назвати співучасниками. Проте, з погляду єврейських релігійних лідерів, антиєврейські погроми доби Хмельниччини були карою за діяльність євреїв-корчмарів.

Терміном «acultured Jews» у книжці позначено євреїв, які, живучи серед місцевого населення, сприймали його традиції і пліч-о-пліч боронили його інтереси. Динер навів чимало прикладів того, як євреї підтримували польський національний рух 1830 і 1863 років, хоча польські повстанці й звинувачували євреїв у шпигунстві на користь Російської імперії.

Міт про єврейську тверезість поширювали маґнати, які стверджували, ніби тверезі євреї-корчмарі якісніше обслуговують відвідувачів. Однак, проаналізувавши єврейські джерела, науковець дійшов висновку, що всі корчмарі вживали алкоголь, а хасиди навіть пиячили. Автор також спростував уявлення про непридатність євреїв до військової служби й аґрарного сектору. Ці заняття не приносили вигоди, тому їхні діти поверталися до корчмарства.

Дослідник проаналізував з позицій мікроісторії десятки життєвих ситуацій і створив загальний образ єврея-корчмаря з усіма його плюсами та мінусами. Текст монографії насичено архівними матеріялами, цитатами, що ілюструють життя євреїв-орендарів і відтворюють контекст корчмарства в Царстві Польському.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!