Тарас Возняк, Антін Борковський, Микола Плав’юк.... Ї. 2004, ч. 34. Революція. Еволюція. Стагнація

Богдана Матіяш ・ Лютий 2005

Трохи поквапилася редакція з цим числом: революція ще не дала про себе знати, а воно вже побачило світ. Однак навряд чи цей випуск «Ї» став «передвісником революції»: у вступному слові «Між двох революцій» Тарас Возняк, навпаки, висловив недовіру до того, що нині вона можлива, й зазначив, що і «ресурс “незадоволення низів” не слід перебільшувати», і що студентство, «як у Парижі 1968 р. чи Києві 1991 р.» не підніметься... Хто міг знати, що листопад-грудень принесуть Україні варіянт революції 2004 року – помаранчевий, піднесений, згуртований і навіть феєрично-кічевий? Число, відтак, присвячено дещо абстрактним роздумам довкола природи революції та потреби суспільних змін.

Це нині українським авторам є що сказати про революцію: вони вже мають її досвід і численні рефлексії, у цьому ж числі українських авторів, окрім головного редактора часопису, було лише... четверо. Це Антін Борковський із зовсім коротеньким, хоча й метафізично-трагічним есеєм «Таксисти смерти»; Микола Плав’юк, який запропонував 15 дуже лаконічних тез щодо переємности влади в Україні; Андрій Рєпа, котрий намагався осмислити «політику поетів» і виклав низку рефлексій щодо причетности й ставлення інтелектуалів і митців до так званої «тоталітарної аури». Завершує цей ряд Володимир Фісанов із розвідкою «Мисляча особистість і тінь “нового середньовіччя”». Решта зо два десятки текстів – це переклади есеїв Корнеліуса Касториадиса, Жиля Дельоза, Жана Франсуа Ліотара, Алена Б’юкенена, Емануеля Муньє, Жана-Марі Ле-Пена, Едуарда Лімонова, Уладзіміра Ровдо та багатьох інших авторів, які фіксують історичні критерії поняття революції, аналізують так звану «подію революції» та здійснюють її ревізію. У числі досліджено логіку революційного проєкту і його філософію, реформізм, еволюцію, консерватизм і навіть радість революції (про неї пише Кен Неб – шкода тільки, що редакція забула вмістити довідку про цього автора).

Свобода, мораль, право, суспільні зміни, влада – ці слова визначають міні-дискурси, довкола яких вибудовується революційна розмова цього числа. Географія його теж широка: від України, Білорусі, Росії, Грузії, Франції та Чехії аж до США. Кожній країні в якийсь історичний період є що міняти – було б тільки бажання обрати свободу й сказати їй своє «Так!».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!