Садок Бранч, Мар’ян Грибович, Чеслав Хованець.... Ї, 2009, № 55

Максим Карповець ・ Листопад 2011

Розташований майже у серці Західної України Івано-Франківськ / Станиславів (Stanisławów) вважається повноцінним спадкоємцем королівського Галича, пише у вступі Тарас Возняк. Історична вкоріненість – один із найвагоміших чинників, що обумовлюють ідентичність і біографію будь-якого міста, тож розвідка про це польського письменника, домініканця та історика Галичини Садока Бранча в цьому контексті дуже доречна. Крім цікавих фактів про заснування, Бранч наводить статистику побутування Станиславова у 1854 році. Мар’ян Грибович звертається до цього ж періоду, розглядаючи місто крізь призму культури.

Будучи полікультурним середовищем, Івано-Франківськ увібрав у себе різні етноси, традиції, історії. Чеслав Хованець намагається відстежити початки вірменської громади міста, а Іван Монолатій фіксує єврейський осередок буття у Станиславові. Попри це, завжди є специфічним топос «моє місто», яке розмиває будь-які культурні та історичні межі. Текст Володимира Макара «Мій Станиславів», побудований на власних спогадах і враженнях автора, переконливо доводить цю думку. Тому замість фактажу критерієм справжности і реальности міста слугують запахи, кольори, емоції та пам’ять. Місто – це і його герби, пише Зеновій Федунків, і його перемоги та поразки, вважає Іван Бондарев.

Утім, історія міста – не лише часопросторова траєкторія буття, а й оповідки, вигадки, міти і долі. Місто має душу, пізнати яку не допоможуть найточніші розрахунки, і хто розкаже про це краще від письменників? На тему свого чи майже свого міста сміливо імпровізують Володимир Єшкілєв, Тарас Прохасько, Юрко Іздрик та Юрій Андрухович, який підсумовує розповідь про Івано-Франківськ такими словами: «Залишається тільки настрій, мимобіжне враження, impression, присмак – а це речі настільки суб’єктивні, що годі вив’язати з них якесь вартісне світоглядне узагальнення». Кому ж кортить підсумувати і домалювати карту Станиславова/Івано-Франківська – можуть скористатись адресами перебування «каменяра» Івана Франка або ж інтелектуальним путівником, якого детально складає Іван Монолатій.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!