Микола Савчук, Микола Грибик, Іван Монолатій.... Ї, 2010, № 62

Максим Карповець ・ Листопад 2011
Коломия / Kolomea

Серед тематичних чисел «Ї», присвячених окремим містам України, число про Коломию вирізняється найперше тим, що вона не є ані обласним центром (як Львів чи Івано-Франківськ), ані символом Західної України, – проте головний редактор Тарас Возняк певен, що «сьогодні Коломия задовольняється тим, що у суспільній свідомості є центром Гуцульщини, хоча насправді є центром Покуття. А в адміністративному сенсі всього лиш районним центром, що для Коломиї з її історією та амбіціями явно замало». Саме про історію та амбіції міста і йдеться авторам зібраних у випуску публікацій.

Микола Савчук, наголосивши чималий вік Коломиї – одного з найстаріших міст в Европі, вперше згаданого 1241 року в Галицько-Волинському літописі, – розглядає різні версії походження назви міста. Микола Грибик, окрім хронологічних фактів, наводить цікаві свідчення про знаних уродженців Коломиї – зокрема про Івана Богдана, котрий, 1609 року припливши до Америки, став «першим представником України, який ступив на територію Нового Світу». З Коломиї походить іще один відомий світові українець – нещодавно померлий Богдан Осадчук (1920–2011).

Іван Монолатій звертає увагу на забудову міста, виділяючи парадигмальні просторові елементи – передмістя, центр, ринкову площу, вулиці, а також викладає детальну статистику розгортання карти міста – починаючи від «загородів» і закінчуючи «великими будинками». Цей опис займає щонайменше третину обсягу часопису.

Тарас Возняк зосередився на єврейському світі Коломиї. Точні дані про життя євреїв у Коломиї віднайти доволі складно: «більш-менш вірогідно, – пише автор, – підтвердити наявність гебрайської громади у Коломиї можна заледве з XVI сторіччя». Перегукуються з Возняковою розвідкою міркування Шолом-Алейхема про діялог у Галичині, а також стаття Миколи Савчука «Масони в і з Коломиї». Тут-таки варто згадати неймовірні спогади про коломийський ринок Леопольда Ритера фон Захер-Мазоха. «Якщо комусь захочеться створити невеличкий образ Галичини, – каже він, – то нехай поїде на ярмарок до Коломиї». Найбільша принада коломийського ринку для Мазоха – можливість зустріти красиву жінку будь-якої національности.

Либонь, найзахопливішою в числі є стаття Корнелія Юрисківа про закритий клуб коломийців, який, уважає Тарас Возняк, своїм антуражем може втерти носа не те що Івано-Франківську, але й Львову. Саме клуб Коломиї репрезентує самобутню традицію цього невеличкого містечка, його дух і атмосферу.

Василь Ключар пише про сільський компонент міського простору, а Василь Нагірний пропонує пройтися середмістям.

Доволі різні своїм спрямуванням статті та розвідки, спогади і фантазії в’яжуться в цілісну розповідь про місто, нічим не гірше за інші галицькі міста, якими пишаються їхні мешканці, розповідаючи світові про своїх земляків.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!