Герман Брох, Ґабріель Прашль-Біхлєр, Фриц фон Герцмановскі-Орландо... . Ї, 2010, № 64. Франц Йозеф I приватно

Максим Карповець ・ Квітень 2013

Провідна тема числа – постать цісаря Франца Йозефа I, обдарованої та харизматичної особистости, портрет якої як єдину цілість складено з уміщених у журналі дописів з пера різних авторів. Авторів, утім, тут не так уже й багато. П’ятеро письменників і мислителів пропонують доволі специфічний, часто суб’єктивний, і від того ще цікавіший екскурс у життя та філософію імператора Австрійської імперії, короля Богемії та загалом власника численних титулів і реґалій, перелік яких забере цілу шпальту.

Розпочинає «збирати» портрет Герман Брох, відомий австрійський письменник, друг Джеймса Джойса та Томаса Манна. Загалом Брох підкреслює позитивне і конструктивне значення правління Франца Йозефа, вказуючи на «розквіт Габсбурзької монархії», що торкнувся безпосередньо його рідного Відня – центру европейської модерної культури. Втім, правління імператора було лише затишком тих змін і падіння цінностей, які й стануть епіцентром Брохової творчости. Одночасно письменник вказує на абстрактність імперії як політичного витвору. Зокрема, цікавими є слова: «Держава була сама собою, а політична машинерія, яка в ній діяла – сама собою». Основною цінністю Брохових міркувань є те, що він намагається простежити, у який спосіб особисті таланти Франца Йозефа співвідносяться зі складними механізмами владування. Зокрема варто виділити чудовий переклад Юрка Прохаська, який зумів підкреслити глибину і теплоту Брохового мислення у кожному влучному слові.

Більшість статтей належить австрійській письменниці Ґабріель Прашль-Біхлєр. Саме їй належить низка популярних праць про приватне життя епохи Австро-Угорської імперії. Авторка не зраджує свою методологію і пропонує експедицію у повсякденне життя Франца Йозефа, починаючи від щоденної робочої програми цісаря, полювання й домашнього лікування і закінчуючи подорожами та навіть двійниками. В одній із найцікавіших статтей «Двійники цісаря Франца Йозефа» Прашль-Біхлер розповідає про різних двійників цісаря – відставного солдата Фарина, архівіста Франца Комораного із Тимішоару, навіть особистого камердинера монарха Євґеніуса Катерля. Цікаво, що гофманівську традицію двійників активніше експлуатувала цісарева Єлизавета, яка набагато частіше за Франца Йозефа використовувала подібних до себе жінок. Однак звичай тримати біля себе двійника був не тільки примхою чи дивною грою, а часто способом уберегти життя високоповажної особи, надто «блакитної крові».

Не менш цікавою і в міру містичною є розповідь ще одного австрійського письменника Фрица фон Герцмановскі-Орландо «Молочний зуб для монарха». Загалом, творчості цього автора притаманний необароковий відтінок, що помітно у мереживі внутрішніх алюзій і метафор. Утім, розповідь Герцмановскі-Орландо – не тільки про колекцію молочних зубів, а часто й зовсім віддалені речі. Тож дивовижна історія, у якій постать Франца Йозефа фігурує опосередковано, постає багатошаровою і сповненою невидимих пластів.

Завершують портрет Франца Йозефа стаття Генрика Гальковскі «Рабин Шимор і портрет цісаря» (в ній ідеться вже не про символічний, а про справжній портрет, що його мала вивісити краківська єврейська громада, – але не вивісила; становище врятував рабин Шимор, запевнивши, що присутність цісаря у Кракові настільки знакова, що автоматично скасовує потребу в портреті) та розповідь Мілоша Кратохвіла, позначена поетичністю і тонким відчуттям особистости імператора.

Відтак маємо ще один вдалий і ориґінальний випуск, де зібрано чимало цікавих розповідей, історій, розвідок і документацій цілої епохи через призму життя цісаря Франца Йозефа I, гідного представника династії Габсбурґів. Прочитання добірки вкотре переконує, що історію зіткано з невидимих ниток життя великих особистостей, а все інше – тільки деталі.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!