Олекса Пристай, Інна Чуйко, Олекса Зелінський... Ї, 2012, № 70. Стрий

Віталій Пономарьов ・ Жовтень 2013

Стрийське число «Ї» розпочинається розповіддю Христини Брюховицької про давню історію міста Стрия на березі однойменної притоки Дністра: про першу писемну згадку 1385 року, надання маґдебурзького права 1431 року, занепад міста після татарських набігів, великих пожеж, чуми, холери і голоду, та наступні відновлення і розквіт. Лев Шанківський згадує «Стрий під чорним орлом Габсбурґів» – захоплення міста австрійським військом, перебування на Стрийщині Івана Франка, формування Леґіону УСС, російську окупацію 1914–1915 років, Листопадовий зрив 1918 року, встановлення у місті української влади та бої польсько-української війни.

Олекса Пристай згадує своє навчання у 1883–1888 роках і пише про таємні збори українського самоосвітнього гімназичного гуртка просто на лузі над Стриєм. Тадеуш Фабіанський пригадує гімназичні навчальні предмети, професорів і однокласників, серед них поета Казімєжа Вежинського, і теж згадує таємні зібрання на березі Стрию – тільки вже польського гуртка. Героями числа є більше чи менше відомі випускники обох стрийських гімназій: львівський архітектор Іван Левинський, який спроєктував у Стрию Народний дім, – про нього пише Михайло Мандрик; Степан Бандера, який навчався тут у 1919–1927 роках, – про це пише Микола Посівнич, а Ярослав Сватко – про студії Бандери у Львівській Політехніці (1928–1933).

Інна Чуйко оповідає про політичну та просвітницьку діяльність Євгена Олесницького – стрийського адвоката, кооператора, поета, публіциста, видавця, редактора, перекладача, посла до Галицького сейму та Австрійського райхсрату. Володимир Муравський викладає життєпис сотника Миколи Ґошка, що у 1918–1919 роках був військовим комендантом Стрия та Станіславова. Христина Брюховицька розповідає про уродженця Стрия Песаха Штарка, відомого як польський письменник Юліан Стрийковський. А сам він описує «Стрий понад Стриєм» 1905–1924 років – Божничий майдан, велику синагогу, пасаж Ґольдмана та Вільшинський парк.

Олекса Зелінський пише про народженого у Стрию композитора Богдана Весоловського, а Мацей Голамб – про стриянина, композитора Юзефа Кофлера. Христина Брюховицька розповідає про уродженця Стрия Людвіка Беглейтера, що під іменем Луїса Беґлі уславився як письменник, автор дев’яти романів, голівудський сценарист і президент американського ПЕН-центру. Сам Беґлі в есеї «Моя Европа» згадує міжвоєнний Стрий – площу Ринок, залізничну станцію та береги Стрию. А завершує число есей «Галицький провінціял» стриянина Адама Зелінського з його рефреном: «Я – галичанин!».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!