Йозеф Рот. Йов: Роман простого чоловіка; Фальшива вага: Історія одного айхмістра

Редакція Критики ・ Серпень 2010
Київ: Критика, 2010.

У новому виданні «Критики» під спільною оправою вміщено два пізні романи великого австрійського письменника Йозефа Рота (1894–1939) у перекладі Юрка Прохаська: вперше випущений по-українськи «Йов. Роман простого чоловіка» (1930) та «Фальшива вага. Історія одного айхмістра» (1937). В обох письменник тематично, мотивно та настроєво звертається до Сходу Европи, до світу химерних галицьких і волинських штетлів, до мультикультурального пограниччя модерних імперій напередодні великої европейської війни, – себто до місць, звідки походить він сам. Рот конструює свою інтимну вітчизну з елементів кримінальної романтики та релігійного містицизму, утопії, консервативної ностальгійности і трагічного профетизму, експресіоністичного психологізму, політичних візій та проєктів інтимности, критичности й ідеалізації, елементарности й амбівалентности. Провідною поетикою письма тут стає поетика міту, притчі, леґенди; панівним часом дії та події – габсбурзька минувшина. Цю прозу наскрізь пронизує елегійність і, водночас, передчуття й очікування Катастрофи, що невдовзі після появи цих творів знищить усі прототипи виплеканого в них світу. Але найголовніша функція цієї прози полягає не в розчуленні над проминальністю і не в жалю за незворотністю, а в перетворенні розпачу на стерпність.

Текст обох романів доповнюють, але не ілюструють, два великі графічні цикли, що їх створив спеціяльно для цього видання київський художник Матвій Вайсберґ, відомий, зокрема, численними візуальними інтерпретаціями міту про Йова та мистецькими студіями сюжету про людину за часів Виходу і Катастрофи.

Творена і витворювана ідеальна батьківщина – Єрусалим літературних небес – не конче мусила бути тотожна справжнім місцям походження, але вона мусила бути вірна їм. Тим-то не дивно, що підложжям цієї нової інтимної батьківщини стали місця справжнього походження, але також не дивно, що це не було перенесенням 1:1. Вибудовування вітчизни нагадує радше конструювання, зведення заново, частково з успадкованих, частково жаданих, частково пригаданих, частково спостережених, з ідеалізованих компонентів. Рот вибудовує її, спираючись на приблизні реалії, але керуючись дуже окресленими намірами. Він заповзявся вибудувати її для себе надійно, нову інтимну батьківщину, такою, де міг нарешті спочити душею.

... Там усе дуже приблизно, але там усе дуже точно. ...

Безмежність відкритого простору, від якого заникає здатність судження. ... Панування елементарних стихій, великих, відкритих і нещадних: дощу, вітру, морозу, снігу, спеки, пороху. Розхитування і розмивання на периферії впорядкованого світу...

Юрко Прохасько

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!