-. Загрожені мови: кримськотатарська та інші тюркські мови в Україні

Володимир Шелухін ・ Квітень 2019
Київ: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, 2016.

Перший розділ збірника праць однойменної конференції має теоретичний і методологічний характер. Увагу зосереджено на концептуальних аспектах поняття «загрожена мова», проаналізовано зміни, що відбулися в соціолінґвістиці та мовознавстві щодо вивчення динаміки мовного вжитку та зникнення мов. Розібрано нормативний контекст мовного вжитку та рекомендації щодо збереження мовного розмаїття в ЕС («брюсельська перспектива»), а на прикладі баскської мови звернено увагу на значення соціяльних чинників для мовного ренесансу – інституційно зорганізований суспільний рух, який обслуговує потреби спільноти до відновлення позицій мови.

Відповідно до положень сучасної соціології мови та соціолінґвістики, загроженою вважають мову, яка може засвоюватися в дитинстві, однак протягом наступних декількох поколінь перестає бути материнською для спільноти носіїв. Шкала Фішмана для оцінки ступеня загрожености використовує параметр ефективности передання мови між поколіннями. Виразно загроженою є мова, яку носії не засвоюють удома; небезпечно загроженою – та, якою спілкується покоління дідусів/бабусь, покоління батьків розуміє її на побутовому рівні, але не послуговується і не спілкується нею з дітьми; критично загроженою – та, якою послуговується лише старше покоління. Тюркські мови в Україні здебільшого перебувають на межі небезпечної та критичної загрожености.

У доповідях другого розділу розглянуто механізми збереження та популяризації мов (на прикладі кримськотатарської Вікіпедії або значення мистецьких заходів на прикладі урумської мови); діялектні структури кримськотатарської та караїмської мов; активні процеси в лексиці кримськотатарської мови; проблеми переходу на латинську графіку кримськотатарської на межі ХХ–ХХІ століть; кримськотатарські судові книги XVII–XVIII століть як джерело вивчення мови тощо. Більшість доповідей мають історико-мовознавчий або ж суто мовознавчий характер.

Зважаючи на суспільно-політичний контекст, який супроводжує дискусії щодо статусу міноритарних мов в окупованому Криму, збірник має цінність для глибшого розуміння соціокультурного контексту мовного вжитку. Для громадських рухів із популяризації української мови праці можуть слугувати за дороговказ під час аналізу соціяльних чинників загроження, що даватиме можливість відстежувати прояви загрозливих ситуацій і шукати шляхи їх усунення.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!