Лявон Юревіч, Наталля Гардзієнка, Янка Запруднік... . Запісы Беларускага інстытуту навукі і мастацтва

Сергій Гірік ・ Квітень 2013
Нью-Ёрк, Менск: 2010.
Том 33

33-й випуск «Запісаў» Білоруського інституту науки і мистецтва (БІНіМ), як це вже стало звичним для цього видання протягом останніх років, є тематичним. Його присвячено жанрові епістолярію взагалі і зокрема епістолярію білоруської еміґрації як особливо важливому джерелу з її історії.

Том відкриває коротенька редакційна передмова, після якої вміщено основний розділ. До нього включено студії листування діячів білоруського зарубіжжя. Перша з них – доповнена публікацією джерельного матеріялу – велика розвідка Лявона Юревіча «Епістолярій як форма автобіографії кореспондента й біографії його часу (Випадок Юрки Віцьбича)». У ній автор відзначає, що білоруські діячі залишили небагато щоденників і мемуарів, які були би справді цінними як джерело саме з історії еміґраційного періоду діяльности цих осіб, і дослідникам лишається зосереджуватися на листуванні. Після цих міркувань він аналізує автобіографії Юрки Віцьбича, звертаючи увагу на низку характерних різночитань у текстах такого роду, і його епістолярну спадщину часів перебування в таборах DP та пізніше, після переїзду до США.

Цей же дослідник також опублікував кілька листів Міхася Міцкевіча на тему діяльности Білоруської автокефальної православної церкви та її преси, а також два листи протестантського церковного діяча єврейського походження Мойсея Гітліна, присвячені справі перекладу Біблії білоруською, у якому він брав участь.

Наталля Гардзієнка опублікувала листи білоруського історика та літературознавця Антона Адамовіча до поетеси Наталлі Арсеннєвої з часів їхнього перебування в Німеччині наприкінці війни, які дають уявлення про обставини літературного життя тієї доби. Один із найвідоміших білоруських істориків у США Янка Запруднік опублікував велику добірку свого листування зі старшиною Ради Білоруської Народної Республіки у вигнанні Міколою Абрамчиком за 1950–1960-ті роки, основною темою якого є діяльність білоруських громадсько-політичних та почасти також наукових еміґраційних організацій. Далі подано текст листа білоруського літературознавця Явхіма Скурата з приводу його вступу до членів Білоруського інституту науки і мистецтва, а також факсиміле заяви про вступ. Гродненський дослідник Андрей Вашкевіч опублікував лист громадського діяча, публіциста, одного з найкращих дослідників історії білоруської еміґрації Міколи Панькова до письменника Лявона Савьонка на тему листування білоруського совєтського письменника Піліпа Пєстрака з літераторами-еміґрантами.

У наступному розділі випуску («Тексти») вміщено розлогу культурологічну розвідку багаторічного директора БІНіМ Вітавта Тумаша (під псевдом Сімон Брага) «На захід і схід (Про білоруську культурну експансію)», написану ще 1948 року й друковану лише в невеликих фраґментах протягом кінця 1940-х – початку 1950-х років. Розділ «Спогади» представлено мемуарами Бариса Данілюка про громадсько-політичне життя білоруської еміґрації в таборах DP та, пізніше, у США.

У розділі «Архівалії» надруковано переклад англомовної біографічної статті о. Міхала Камечака про білоруського церковного діяча о. Апанаса Решаця, машинопис якої було знайдено в архіві БІНіМ. Також тут опублікована стаття відомого російського та білоруського еміґраційного мистецтвознавця та літературного критика Вячеслава Завалішина про творчість одного з піонерів мультиплікації Владіслава Старєвіча. Тут-таки вміщено тексти з короткої літературної «суперечки» Лявона Савьонка та поета Алеся Салав’я у вигляді сатиричного фейлетону першого та віршованого послання другого, що відбулася у середині 1940-х років у таборах DP. У розділі «Персоналії» цей самий дослідник друкує свою післямову до опублікованих у попередньому томі «Запісаў» (рецензію на який уміщено в ч. 1–2 «Критики» за 2012 рік) спогадів Аляксандра Стагановіча, кілька листів білоруських громадських діячів до нього, а також коротку бібліографію статтей і публікацій про цього політика, а також кілька невеликих джерельних публікацій на тему культурного руху в білоруській еміґрації.

У розділі «Музей» увагу привертає стаття Лявона Юревіча, присвячена емісіям марок і значків білоруських еміґрантських організацій. Публікацію супроводжують цінні ілюстрації.

Заснований у цьому випуску розділ «Діти еміґрації», присвячений другому та третьому поколінням білоруської діяспори, представлено інтерв’ю Алєсі Сьомухи з Алєсею Кіпель.

У розділі «Видання» подано бібліографію всіх публікацій часопису «Зьвіняць званы Сьвятой Сафіі», що його в 1946 році видавав у таборах DP Юрка Віцьбіч.

У розділі «Публікації» вміщено статтю мінського історика Алєга Гардзієнки про останнє двадцятиріччя діяльности Білоруської центральної ради й занепад цієї еміґрантської організації.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!