Зміцєр Матвєйчик, Сяргей Йорш, Наталля Гардзієнка... . Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 37.

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Нью-Ёрк — Менск: 2014.

Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже дев’ятисот сторінок. Уперше від часу появи (перший випуск вийшов 1952 року) він отримав звичні для наукового видання атрибути — анотації до статтей та інформацію про авторів. Тема числа — життя білоруських еміґрантів у Франції та Чехословаччині, однак відкриває його розлога публікація ширшого засягу. Це, кажучи старомодним науковим сленґом, «спроба біографічного довідника» діячів білоруської повоєнної еміґрації, яку підготувала головна редакторка видання Наталля Гардзієнка. До неї увійшло кількасот довідок про білоруських діячів, що опинилися за межами БРСР після Другої світової війни, включно з пересічними активістами еміґраційних організацій, інформацію про яких часто неможливо відшукати.

Попри беззаперечну цінність довідника, наявність бібліографічних позицій під бодай найважливішими статтями значно полегшила б працю дослідника історії білоруського зарубіжжя. У розділі «Білоруси у Франції» вміщено статтю мінського історика Зміцєра Матвєйчика про щоденник Юзефа Патриковського як джерело до історії «великої еміґрації» після поразки листопадового повстання 1830–1831 років (приблизно чверть тогочасних польських еміґрантів походили з території сучасної Білорусі або були з нею пов’язані). Сяргей Йорш і Наталля Гардзієнка публікують добірку листів білоруського громадського діяча Янки Філістовіча до його дядька, громадського діяча Міколи Скабея. Лявон Юревіч і Наталля Гардзієнка друкують за рукописом звіт Тодара Цімафейчика про подорож місцями розселення вихідців із Білорусі на півночі Франції на початку 1950-х років. Документ цікавий звістками про життя не пов’язаних із політичними осередками еміґрантів. Продовжує тему публікація раніше не друкованого некролога о. Лева Гарошки на смерть одного з лідерів БНР’івського крила білоруської еміґрації Лявона Ридлевського та передрук брошури цього ж автора про діяльність білоруської католицької церкви у Франції у 1946–1976 роках. Далі вміщено добірку листів Ніни Абрамчик, громадської діячки, дружини президента Ради Білоруської Народної Республіки у вигнанні Міколи Абрамчика, до Вольги Запруднік. Завершує розділ список автографів і першодруків драматичних творів Авгена Кавалевського.

У фокусі розділу «Празькі білоруси» — еміґрація міжвоєнних років. Його відкриває написаний на початку 1920-х років лист Тамаша Гриба до Симона Рак-Міхайловського, що відбиває ідеологічні розходження між обома громадсько-політичними діячами, а продовжує стаття Валянціна Мазца про Пьотру Кречевського, одного з чільних представників білоруського еміґрантського середовища в міжвоєнній Празі, голови Ради БНР на еміґрації (1919–1928). Польсько-білоруська дослідниця Лєна Глаговська пропонує подібний оглядовий матеріял про Васіля Захарку, який очолював Раду БНР у 1928–1943 роках. Мінський літературознавець Мікола Трус в есеї про поета Уладзімєра Жилку зосереджується на позалітературних аспектах його життя. Наталля Гардзієнка публікує огляд документів білоруського літературознавця Уладзімєра Калєсніка, дотичних до постаті Жилки, з додатком текстів. Продовжують розділ добірка статтей Тамаша Гриба з білоруських еміґраційних видань міжвоєнних років і бібліографія його публікацій у білоруських, чеських, українських та російських виданнях. До статті Павла Котава «Білоруські місця у Празі» додано світлини пов’язаних із білоруською еміґрацією 1920–1930-х років будівель, могил на празьких цвинтарях і мапу. Далі вміщено огляд змісту й історії видання збірника «Замежная Беларусь» (Прага, 1926).

Літературний блок представляє сатиричний текст «Упирхлики» Макса Щура та есей Лявона Юревіча про білоруські казки. Ціхан Чарнякевіч друкує добірку університетських конспектів еміґраційного літературознавця Антона Адамовіча з часів навчання у Білоруському державному університеті у 1930-х роках. Завершують випуск публікація еміґрацієзнавчих доповідей IV Конґресу дослідників Білорусі (Каунас, 2014) та ювілейні статті, присвячені пам’яті поетів Язепа Пущі і Янки Юхнавця, традиційний розділ рецензій і хроніка наукових подій, що стосуються вивчення історії білоруського зарубіжжя.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!