Наталля Гардзієнка, Лявон Юревіч.... Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 38

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Нью-Ёрк — Менск: 2016.

Тема чергового тому альманаху — пам’ять і політика меморіялізації. Відкриває його велика стаття Наталлі Гардзієнки «Цвинтарі як частина меморіяльної культури еміґрації» з оглядом історії білоруських некрополів у різних країнах світу, минулого громад, при яких створено кладовища, вікового, статевого й конфесійного поділу похованих тощо. Авторка окремо зупиняється на похованнях чільних діячів білоруського зарубіжжя, оглядає особливості могильних каменів еміґрантів і епітафій на них. Лявон Юревіч публікує листи поета, керівника білоруської служби Радіо «Свобода» у 1968–1983 роках Масєя Сядньова до Янки Запрудніка, продовжуючи її добіркою листів Юрки Сяньковського (він очолював білоруську редакцію до 1991 року) та Віктара Сянькевіча (журналіста білоруської служби Іспанського національного радіо в останні десятиріччя правління Франсиска Франко, іспанського кореспондента білоруської служби Радіо «Визволення» / Радіо «Свобода») до того ж адресата. Ця велика добірка документів кидає світло на безліч малознаних епізодів з історії радіостанції. Особливості життя білоруської громади в Арґентині висвітлено в добірці листів Еміля Цявловського до редакції Радіо «Свобода» й особисто Янки Запрудніка, що зберігаються в Білоруському державному архіві-музеї літератури і мистецтва.

Том продовжує факсимільне відтворення протоколів засідань БІНіМ за жовтень та грудень 1952 року, тобто одразу після створення цього еміґрантського наукового осередку. Вибрані фраґменти спогадів о. Лева Гарошки (одного з найвідоміших греко-католицьких релігійних діячів білоруського зарубіжжя, керівника білоруської служби Радіо Ватикану в 1970–1977 роках і редактора-засновника журналу «Божым шляхам»), серед іншого, зацікавлять українського читача розділом про його навчання у Львівській богословській академії на початку 1930-х років. Макс Щур досліджує біографію літературного критика Лева Клейнбарта. Юри і Мажена Грибовські пропонують огляд релігійного життя білоруських переміщених осіб у повоєнній Німеччині. Лявон Юревіч публікує коротенький есей про о. Лева Гарошку як прозаїка (публікував художні твори під псевдом Анатоль Жменя).

Далі в числі надруковано листи Язепа Пазьняка до Міхася Тулейки (обидва — помітні громадські діячі білоруської еміґрації) про причини конфлікту першого з них із єпископом Чеславом Сіповічем та листи письменника Юрки Віцьбіча до о. Лева Гарошки. Юри Грибовський пропонує розлогу статтю про діяльність білоруських організацій у міжвоєнній Латвії. «Архівознавчий» блок матеріялів представлено змістовним інтерв’ю Наталлі Гардзієнки з директоркою Білоруського державного архіву-музею літератури і мистецтва Ганною Запартикою про фонди зарубіжної білорусистики у колекціях цієї установи, а також огляд персональних фондів білоруських еміґраційних діячів у БДАМЛіМ. Дзьмітри Карав і Настасся Дудзько інформують про створення й діяльність еміґрацієзнавчого дослідницького центру в Ґродні. Аляксандр Авдзяюк досліджує історію видання журналу «Божым шляхам» (найпомітнішого релігійного видання не лише греко-католицької частини білоруської еміґрації, а й усього білоруського зарубіжжя у повоєнні десятиріччя).

 Завершують випуск некролог філологові, одному з авторів осучасненої версії тарашкевиці Зміцєру Савці, а також традиційні розділи рецензій і наукової хроніки. До тому додано два компакт-диски: бібліографічний покажчик журналу «Божым шляхам» за 1947–1980 роки, що його підготував Аляксандр Авдзяюк, та опис білоруських некрополів, який уклала Наталля Гардзієнка.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!