Марек Корнат, Ігор Ілюшин, Ґреґож Мазур та ін. Zeszyty historyczne: Zeszyt sto trzydziesty ósmy

・ Березень 2002
Paryż: Instytut literacki, 2001.

Сто тридцять восьмий випуск квартальника розпочинається розвідкою історика Марека Корната про ставлення польських дипломатів до німецько-радянського зближення напередодні Другої світової війни. Розвідку супроводжує публікація низки віднайдених в архівах Варшави, Лондона та Будапешта цікавих документів, що ілюструють драматичні зміни геополітичної ситуації в Європі протягом 1939 року.

Ігор Ілюшин і Ґреґож Мазур коментують публіковані тут-таки документи з Центрального державного архіву громадських організацій України, що проливають світло на до кінця не з’ясовану історію контактів Армії Крайової з радянським керівництвом. Судячи з їхнього змісту, глибоко законспіровані офіцери АК намагалися поширити свій вплив на Львів і сподівалися на певний торг із радянськими військами, але надто переоцінили свої сили і вплив.

Журнал уміщує спогади і нотатки з нагоди 60-ліття виходу першого числа органу Польської Армії в СРСР («Orzeł Biały»). Вперше опубліковано записи генерала Станіслава Скварчинського, які розкривають передумови створення та діяльність польської політичної організації Табір національного об’єднання (OZN), що постала в 1937 році. Ці нотатки – цінне джерело до з’ясування ситуації на політичній арені Польщі після смерті Юзефа Пілсудського.

Більшість оглянутих цього разу в «Зешитах» книжок стосується української тематики. Еміліан Вішка прихильно оцінює працю київського історика Василя Яблонського «Від влади п’ятьох до диктатури одного. Історико-політичний аналіз Директорії» (Київ, 2001). Ґжеґож Мотика рецензує найновішу двотомову працю Владислава та Еви Сємашків «Геноцид, учинений українськими націоналістами проти польського населення Волині, 1939–1945» (Władysław Siemaszko, Ewa Siemaszko. Ludobójstwo, dokonane przez nacijonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939–1945, t. 1–2, Warszawa, 2000). Віддавши належне авторам за сумлінне документування трагічних подій польсько-українського протистояння, рецензент знаходить у книжці чимало не підтверджених фактами узагальнень, емоційних тверджень і методологічних помилок, базованих на тривких антиукраїнських стереотипах; значно знижує наукову вартість цієї розлогої праці нападницька й некоректна передмова професора Ришарда Шавловського. Нарешті, Боґуміла Бердиховська оглядає монографію польського дослідника Романа Дрозда «Політика Польської народної республіки щодо українського населення в 1944–1989 роках» (Roman Drozd, Polityka władz PRL wobec ludności ukraińskiej w latach 1944–1989, Warszawa, 2001).

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!