Тетяна Винокурова-Садиченко. Жарт. Із життя психів

Євгенія Гай ・ Серпень 2008
Львів: Кальварія, 2006.

Роман Тетяни Винокурової-Садиченко пропонує своєрідний експеримент, «жарт» із читачем та людською свідомістю, що має жанр та форму роману. Загадки та натяки авторці вдаються, а послідовність, із якою вона втілює свою творчу позицію, викликає якщо не захоплення, то принаймні здивування. Проте цікавого сюжету та чітко означених настанов творчости замало не лише для хорошого роману, але й для хорошого оповідання. Проблеми розуміння, самореалізації та осягнення світу належать до тих вічних питань, яких вистачить не на один цікавий твір. Однак авторка полишила ці питання їхньої питомої глибини, обмежившись уже добре відомими і не найкращими трактуваннями. «Дружба – це розуміння», люди «вигадали Бога, щоби спростити розуміння буття», «велике знання – це великий біль», «Бог – це сама творчість» – звучить гарно, але все це ми вже чули. Вторинність ідей та наївність їх викладу обертають роман на збірку народної мудрости або цитатник із афоризмами відомих людей. Тож читач, обізнаний бодай із незначною кількістю класичних творів художньої літератури та філософії, нічого нового в цьому тексті не знайде.

Те саме стосується стилю та мови роману, не позначених ані експериментом, ані «жартом», ані ориґінальним підходом. Авторка лише констатує, що герої зворушені, засмучені або, навпаки, веселі. З’являються фрази на кшталт «він їй взагалі подобався», «цікавий» хлопець і тут же «цікава хода»; герої весь час «усміхаються», «посміхаються» або «спалахують посмішкою», «примружуються» або «замружуються», а в перервах між цим постійно замислюються. Після жартівливої репліки авторка одразу ж додає: «це був жарт» або ж «це не був жарт» – власне, задля чого?

Текст, побудований винятково на сюжетних колізіях та інтризі, можна дочитати, долаючи відстань між станціями метра та різними кінцями міста. Але, як на мене, літератури такого ґатунку (навіть українською мовою) і так достатньо, тож хочеться чогось значно глибшого й ориґінальнішого.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!