Roman Koropeckyj, Taras Koznarsky, Maxim Tarnawsky (eds.). Жнива: Essays Presented in Honor of George G. Grabowicz on His Seventieth Birthday

・ Червень 2016
Cambridge, MA: Harvard University Press, 2016.
Harvard Ukrainian Studies Volume 32–33 (2011–2014)

«ЖНИВА: Статті на пошану Григорія Грабовича до його сімдесятиріччя» стали 32–33 томом часопису Українського наукового інституту Гарвардського університету «Harvard Ukrainian Studies». До двотомника, яким вшановано визначний внесок Грабовича в українські студії, увійшло 49 статтей, що подають добру панораму цієї царини сьогодні. П’ятдесят дослідників із України, Польщі, Чехії, Австрії, Німеччини, Швайцарії, Італії, Бельгії, Канади та США звернулися до низки тем, що відображають наукові зацікавлення Грабовича: суперечливий спадок Київської Русі (Гарві Ґолдблат, Олексій Толочко, Вільям Федер); культурні зв’язки ранньомодерного періоду (Едвард Кінан, Майкл Флаєр, Дейвід Фрик, Джована Броджі, Наталя Яковенко, Валерій Зема, Джована Сєдіна, Рената Голод, Олександр Галенко, Зенон Когут); поступове зародження національного дискурсу за нових імперських реалій (Сергій Плохій, Роман Шпорлюк, Тамара Гундорова, Сергій Біленький, Йоганес Ремі), що сягнуло піку у творчості Шевченка (Роман Коропецький, Міхаель Мозер, Володимир Діброва); випробування довгого ХІХ століття (Олесь Федорук, Ксеня Кебузинська, Ульрих Шмід, Тарас Кознарський, Марта Богачевська-Хом’як);  модернізм, ідеологія та наука у ХХ  столітті (Юрій Андрухович, Альфред Шпрeде, Віталій Чернецький, Галина Гринь, Оля Гнатюк, Максим Тарнавський, Мирослав Шкандрій, Марко Павлишин, Юрій Мігайчук, Елеонора Соловей, Лідія Стефановська, Оксана Грабович, Романа Багрій, Світлана Матвієнко, Степан Захаркін, Юрій Шаповал) та інтелектуальне позиціонування України у нинішньому світі (Якобус Дельвайде, Павло-Роберт Маґочій, Іван-Павло Химка, Марія Ревакович, Олена Русина, Александер Кратохвіль, Олександр Мотиль, Данута Сосновська). У виданні наведено повну бібліографію та біографічний нарис, ґрунтований на інтерв’ю з ювіляром. Редакторaми збірника є колишні студенти, а нині колеґи Грабовича — Роман Коропецький, Максим Тарнавський і Тарас Кознарський. Редактор «Гарвардського журналу українознавчих студій» — Галина Гринь.

Грабовичеві фундаментальні дослідження українського національного поета Тараса Шевченка («The Poet as Mythmaker», 1982; «Шевченко, якого не знаємо», 2000), архетипних явищ на кшталт «котляревщини» чи символічної автобіографії (зокрема у Миколи Хвильового), українсько-польського та українсько-російського культурного симбіозу, питань ідентичности й модернізму (особливо вдумливе перепрочитання Павла Тичини) вкорінено у глибокому розумінні порівняльного контексту европейської культури. На його дослідженнях, що докорінно змінили українське літературознавство, виросло декілька поколінь науковців — і на Заході, і в Україні. В іпостасі публічного інтелектуала Грабович справив визначальний вплив на формування українського пострадянського громадського дискурсу. Він — перший президент Міжнародної асоціяції україністів (1990–1993) і президент Наукового товариства ім. Шевченка в Америці (від 2012). Бере активну участь у житті Українського наукового інституту Гарвардського університету від дня його заснування, очолював його як директор у 1989–1996 роках. «Жнива» вшановують досягнення Грабовича і стають вагомим внеском до тієї царини досліджень, що стала справою життя професора.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!