Джон Перлін (заг. ред.). Злочини на ґрунті ненависті. Новий кримінальний феномен світового суспільства

Сергій Гірік ・ Березень 2014
Львів: Астролябія, 2011.

Доволі розмаїті за типом і гаданою авдиторією тексти у збірці за загальною редакцією Джона Перліна, українське видання якої підготували наукові редактори Олег Мартиненко та Юрій Бєлоусов, адресовано, певно, передусім працівникам системи МВС і прокуратури. Меншою мірою (всупереч заявленому у видавничій анотації) укладачі орієнтувалися на представників громадянського суспільства та журналістів. Це, власне, й зумовлює деякі особливості видання, що відразу впадають у вічі, – як-от специфіка добору текстів і побудова розділів: більшість уміщених матеріялів – це такий собі «обмін досвідом» між правоохоронцями різних країн світу.

Тексти структуровано за тематикою, і кожен розділ містить фраґменти з авторських наукових праць і навчальних посібників поряд з офіційними аналітичними звітами міжнародних організацій або силових відомств. Тож цілком закономірно, що написані спеціяльно для цього видання статті про український контекст підготували працівники науково-дослідних установ і вишів системи МВС і прокуратури. Імовірно, цей підхід цілком виправданий, та логічніше було б не змішувати тексти, а принаймні згрупувати їх усередині розділів.

Першу (теоретичну) частину присвячено проблемі дефініювання «злочину на ґрунті ненависти» в нормативно-правових системах різних країн. На жаль, саме цей розділ є одним із найслабших у збірці за глибиною осмислення проблеми, а також одним із найменших за обсягом. Можливо, дається взнаки загальна нерозробленість цього питання в юридичній думці (дослідники звернули на неї увагу лише в останні два десятиліття). Частину завершує підрозділ про облік злочинів на ґрунті ненависти. Зауважмо, що відмінності в підході до цього поняття в різних країнах світу підважують коректність поданої в наступній частині таблиці, де зведено статистичні дані про частотність таких злочинів у різних країнах.

Дальші розділи присвячено практичним питанням. Скажімо, центральна тема другої частини книжки – юридичний аналіз явищ расизму та ксенофобії, класифікація правопорушень, що зазвичай стають наслідками проявів таких поглядів. Чимало уваги тут приділено українським сюжетам, зокрема присутності расистської пропаґанди в українському сеґменті інтернету. Автори текстів, зібраних у третьому розділі, зосереджуються на проблемі протидії поширенню расизму та ксенофобії, покараннях за злочини на ґрунті ненависти та стратегіях запобігання їм. До чеснот книжки належить внесення до переліку різновидів ксенофобії виявів нетерпимости до ЛҐБТ, що, на відміну від «класичного» расизму, досіне стало самозрозумілим для вітчизняних чиновників і правоохоронців.

Варті уваги деякі едиційні моменти. Приміром, до всіх розділів додано українські передмови, які, щоправда, зазвичай зводяться до коментування вміщених у відповідних частинах текстів і мало придатні на те, щоби виконати своє головне призначення: ввести пропоновані матеріяли в український контекст. Це особливо прикро у випадку з теоретичним розділом, вступ до якого не згадує ані словом про окреслення поняття «злочин на ґрунті ненависти» в нормативно-правових актах України та в українській юридичній думці.

Доводиться вказувати й на перекладацькі хиби: карибську («вест-індійську») громаду міґрантів названо «західною індійською общиною» [с. 128], словосполуку «national socialist» перекладено як «національний соціялістичний», а не «націонал-соціялістичний» [133], назву угорської правої консервативної партії «Fidesz» – «Фідеш» замість «Фідес» [153 і далі] тощо. Імен перекладачів у книжці не вказано, тож невідомо, кому ставити на карб ці та інші огріхи. Впадають в око й редакторські недогляди, як-от непослідовність у системі посилань на цитовані джерела й літературу: в перекладних текстах використано декілька різних західних стандартів, а в українських – місцевий.

Стосовно змістового наповнення варто наголосити невиправдану зосередженість упорядників на европейському та північноамериканському матеріялі. Безумовно, присутність у добірці бодай найпомітніших аналітичних публікацій на цю тему з Росії, Ізраїлю та ісламських країн була б їй лише на користь.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!