Якуб Садовський, Бартоломей Сєнкевіч, Ґжеґож Пшебінда.... Znak. 2005, № 10

・ Грудень 2005

Число краківського місячника «Знак» із тематичним заголовком «Куди прямує Росія?» відкривається редакційним вступом, в якому в уже традиційний спосіб наголошується на амбівалентності сучасної Росії – авторитарної імперії Путіна, підпертої Російською Православною Церквою, але водночас «країни з багатою культурною спадщиною, чудовою духовністю і, зрештою, батьківщиною тисяч святих мучеників».

Щоправда, перша стаття, студентки Анни Шклярської, стосується не Росії, а XX Всесвітніх днів молоді – зустрічі з папою Бенедиктом ХVI, що відбулася в серпні в Кельні.

Російський тематичний блок відкриває стаття культуролога Якуба Садовського, побудована майже винятково на цитатах із Боріса Ґрєбєнщікова, що їх автор інтерпретує у вельми несподіваному політично-ідеологічному контексті. Рядок із пісні БҐ взято і за назву тексту – «Куда ты, тройка, мчишься?». Бартоломей Сєнкевіч в есеї «Росія та її страхи» стверджує, що офіційна Москва визначила за поляками роль історичних ворогів, вдавшися при цьому до «медіяльної операції» з викривленого висвітлення історії польсько-російських взаємин. Наприкінці Сєнкевіч пише, що не бачить великих перспектив путінської системи й зауважує в ній «зародки занепаду». Ґжеґож Пшебінда в нарисі «Між олтарем і троном. Церква в Росії після 1991 року» описує активність РПЦ на так званій «канонічній території» (колишні совєтські республіки без Вірменії та Грузії), проєкти канонізації Івана Грізного та Ґріґорія Распутіна й уболіває, що офіційна РПЦ вороже налаштована до екуменізму. У статті «Бомба сповільненої дії» Пьотр Ґрохмальський пише про Росію як країну з найбільшою в Европі кількістю мусульманського населення. Описуючи історію ісламу на теренах сучасної Росії від часів Волзької Булгарії, автор добачає в актуальній ситуації країни небезпеку вибуху релігійного конфлікту. Перекладний текст Доналда Ніхола «Павєл Флорєнський. Вчений мученик» захоплює емпатією автора до свого героя. Завершує російську рубрику числа вибрана бібліографія для читачів, що прагнутимуть поглибити розуміння російських проблем. До цього невеличкого списку потрапили, зокрема, Міцкевічеві «Дзяди», «Росія в 1839 році» маркіза де Кюстина, «Обломов» Ґончарова та «Біси» Достоєвського.

У числі також уміщено текст Генрика Вожняковського до річниці «Солідарности», роздуми Алєксандра Гала «Яке майбуття в Европи?» з тезою про важливість християнства як фундаменту европейської цивілізації, а також рецензії та огляди нових видань.

А.П.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!