Брекзит як занепад традиційних європейських цінностей

Олександр Габович
Червень 2016

Я не є ані фахівцем у британських справах, ані політологом-професіоналом, тому насмілився написати ці кілька слів на надгробку ЄС лише з огляду на мою давню любов до Британії взагалі та Англії зокрема. Так, ЄС умирає, в муках, безглуздо, внаслідок самовбивчого панування нав’язаної лівими колами зрадницької ідеології над інтересами народів Європи. Під інтересами я розумію не тільки та навіть не стільки бізнесове процвітання, як насамперед особисту та державну свободу, безпеку приватного й суспільного життя, вільний розвиток науки й культури.

Таку Європу, власне, і планували побудувати батьки-засновники ЄС. Але вийшло не так. Мільйони чужинців зруйнували традиційні європейські цінності, які ледве вистояли після гітлерівського погрому. До того ж сталінська імперія, яка й досі не зникла з мапи Світу, постійними витоками міазмів скеровувала ідеологічні підвалини нової об’єднаної сусідньої спільноти ліворуч, до прірви. Я пам’ятаю, як у 1996 році, на центральній вулиці шведського Гьотеборгу юрбилися сомалійці в білому одязі (буцімто, біженці), створюючи небачену доти небезпеку для перехожих. Для чого вони були цілеспрямовано ввезені до північної країни соціал-демократами, я так і не дізнався, хоча й розпитував інтелігентну публіку. В результаті лише зіпсував свою репутацію. Та менше з тим, гіршим виявилося те, що ліваки зіпсували Швецію, назавжди зіпсували. Звісно, не в кольорі шкіри корінь зла, а в несумісності європейської культури побуту та ставлення до суспільних інститутів із ставленням до них у прибульців. До речі, багато вихідців із СРСР у цьому сенсі аж ніяк не кращі.

Другий чинник, який знищив європейські цінності, полягав у тому, що в суспільстві кращим став вважатися не той, хто сумлінною кваліфікованою працею досяг заможності й поваги у професійному середовищі, а маргінал, без освіти, непристойний, нездатний до корисної діяльності, але галасливий. Профспілки поставили з ніг на голову весь виробничий процес. Тепер не роботодавець, а робітник почав диктувати свої правила гри. Особливо дісталося Франції й Італії.

Третьою причиною поступового занепаду Європи стала відмова її населення від відтворення власних людських популяцій. Абсолютно правильна теза про те, що жінка має сама розпоряджатися власним тілом, була поступово замінена на тезу, що вона повинна розпоряджатися ним у такий спосіб, щоби отримувати насолоду, нехтуючи виживанням майбутніх поколінь.

Свобода, як її розуміли ліві, перетворилася на зашморг, який придушив Європу так міцно, що вона хрипить, бідна, затиснута між ордами жадібних чужинців-нероб, які свідомо хочуть підкорити європейців, та ордами збільшовиченої назавжди Росії, котра нависає над крихкими європейськими кордонами з "Іскандерами" та іншим ядерно-ракетним непотребом.

Британський (та й не тільки – в Нідерландах теж запахло паленим) обиватель налякався. Причини цих негараздів він зрозуміти не спроможний, а тому звернувся по допомогу до популістів. Популісти «правими» не бувають. Вони всі – «ліві», попри деякі зовнішні ознаки. Гітлер був таким же лівим, як і Сталін, а Фарадж є таким же лівим, як і Корбін. Закликавши наляканих людей голосувати проти ЄС як першопричини погіршення життя, вони свідомо брехали, бо не в засадах ЄС ці причини криються, а в ідеології лівизни, яка залишиться домінувати в Британії після виходу із ЄС так само, як і в ЄС. А ось з економікою стане гірше в обох частинах ЄС, не кажучи вже про очікувану ланцюгову реакцію. Путін, Ердоган і ІГІЛ спрацювали на славу. Мета досягнута.

Орди чужинців не зменшать, а збільшать тиск на розрізнені країни Європи. Росія остаточне нав’яже позбавленим консервативних цінностей європейцям свою програму поступової реконкісти Східної Європи. Війна палатиме в Україні, а згодом переміститься далі, куди заманеться російським генералам від замкової щілини. Цей сценарій може бути скасований лише втручанням Сполучених Штатів. Проте їх останній президент не викликає в мене оптимізму в зв’язку з цим нагальним завданням, а пара Трамп-Клінтон і поготів. Тому для України можна в будь-якому випадку очікувати виключно сумних наслідків. Єдиною альтернативою могло би бути об’єднання зусиль із Польщею, проте, добре знаючи «високий» інтелектуальний рівень галасливої частини націоналістів обох країн, я й на це не радив би розраховувати.

Руйнація ЄС і можлива (як наслідок) руйнація Британії та Іспанії й неминуче посилення агресії Росії є найбільш імовірними подіями, спонуканими, почасти, вірою значної частини британців у популістів найогиднішого штибу.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!