Закон vs право: де межа леґітимности?

Сергій Балан ・ Липень 2014

«Утвердження демократії, – справедливо кажуть Роналд Інґлгарт і Кристіан Вельцель, – це не просто результат вишуканого торгу в колах еліт і “конституційній...

1137 переглядів

Саме контекст української мови давно вже показує, що «мовна ситуація» – поняття доволі примарне, адже вживання мов, ставлення до них і причетність до них...

2409 переглядів

Мова: злощасний закон Колесниченка-Ківалова

Громадянин має право вибрати собі мову спілкування з державими органами, але державні службовці і, взагалі, сфера обслуговування такого права не мають; вони мають лише обов’язок – достосуватися до преференцій гронадянина, а отже – повинні вільно володіти обома мовами, державною і реґіональною, проходити відповідні атестації тощо.
Степан Величенко 24 квітня 2014

Про мову після революції

Чому неправильно було просто скасувати закон Колесніченка? Не лише тому, що він посилає російськомовцям сходу та півдня шкідливий сиґнал, буцімто держава нехтує їхню мову та їхні права. Не менш важливо, що скасування повертає нас до мовного закону 1989 року, який був так само недієвим, як і цей, а також намагався накинути суспільству статуси й функції мов, абсолютно невідповідні мовній ситуації.
Володимир Кулик25 лютого 2014