Бажаєте підтримати нас у цей складний час? Передплатіть онлайн-доступ до усіх матеріялів нашого сайту, або складіть посильну пожертву тут. Зберігаймо спокій і тримаймо фронт інтелектуального захисту України!

Владислав Гриневич

червень 2012 Опубліковано у часописі «Критика», Рік XVI, Число 6 (176)

Війна за війну

 

Поняття «історична пам’ять» через надмірне вживання дедалі більше стає «розмитим» і дискусійним. Науковці сходяться на думці, що пам’яті як такої не існує так само, як і минулого: це завжди певний конструкт, результат інтелектуальної діяльности людей, які про щось спільно пам’ятають чи думають, ніби пам’ятають. Пам’ять сама по собі множинна, у суспільстві існує безліч її проявів, які конфліктують між собою: еліти й певні соціяльні групи борються за пам’ять, за вплив на суспільство. Формування пам’яті – це, власне, формування ідентичности.

Світлина УНІАН

Про автора

історик, старший науковий працівник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, доцент Києво-Могилянської академії.

Статті у часописі «Критика»:

Змагання переможців 2007/1-2 (11...

Читати далі

Поняття «історична пам’ять» через надмірне вживання дедалі більше стає «розмитим» і дискусійним. Науковці сходяться на думці, що пам’яті як такої не існує так само, як і минулого: це завжди певний конструкт, результат інтелектуальної діяльности людей, які про щось спільно пам’ятають чи думають, ніби пам’ятають. Пам’ять сама по собі множинна, у суспільстві існує безліч її проявів, які конфліктують між собою: еліти й певні соціяльні групи борються за пам’ять, за вплив на суспільство. Формування пам’яті – це, власне, формування ідентичности.

Історична пам’ять, сказала Марія Фереті, це сукупність уявлень про минуле, яке у даному суспільстві, в даний історичний момент стає провідним і утворює щось на кшталт прийнятого та визнаного більшістю «здорового глузду», довкола якого витворився певний консенсус. Пам’ять – це одне з джерел національної ідентичности, почуття приналежности до певного суспільства, яке завдяки цим загальникам і мітам упізнає себе у спільній минувшині, а отже й у сучасності.

Війни посідають особливе місце у людській пам’яті, тож творці національних та ідеологічних мітів завжди користають і з поразок, і з перемог, і навіть із подій травматичних та геноцидних. Ми живемо у світі, який багато в чому сформувався як наслідок Другої світової війни. З нею пов’язані і Ялта (як певний світопорядок), і Нюрнберґ (як юридичний прецедент покарання воєнних злочинців), і Холодна війна (як політико-ідеологічне протистояння між Сходом і Заходом, комунізмом і демократією). Власну модель пам’яті Другої світової війни мають усі держави – навіть і ті, що не брали в ній участи. Нерідко ця пам’ять двоїста й суперечлива.

Замислюючися над тим, як вплинула війна на українців, чи стала вона для них принципово новим досвідом, ми доходимо висновку: вплив був величезним і дуже вагомим. Україна істотно розширила свої кордони, збільшила розміри території та кількість населення, стала членом ООН, навіть її співзасновницею. Водночас вона поділяє з Польщею та Білоруссю сумну першість у людських втратах. Загинув кожний шостий мешканець країни. Кожна родина має свій досвід страждань і пам’яті війни, куди вписано радянську та німецьку (румунську) окупацію, колаборацію й опір тоталітарним режимам, евакуацію в радянський тил і примусову працю в Німеччині, службу у Вермахті або Червоній армії, боротьбу в лавах УПА, еміґрацію, депортацію, сталінські та гітлерівські концтабори й багато чого ще.

Вагомим складником воєнного досвіду був і доволі широкий спектр альтернативних політичних моделей, запропонованих у той час українцям. Це поглибило світоглядні розбіжності між прихильниками та противниками комуністичного режиму, симпатиками радянської влади та української самостійної держави. Німці, відзначив словами одного з персонажів роману «Рай» письменник Василь Барка, «дискредитують ідею визвольного походу проти комуністичних душогубів». Натомість радянська перемога зміцнила в Україні сталінізм. Здавалося, він всесильний, повсюдний і всемогутній, і йому нема альтернативи.

Етнічн...

Долучіться до дискусії!

user

    Авдіо та відео

    video

    Презентація джерелознавчих студій Віктора Дудка «“Основа” та її епоха»

    video

    Імперські еліти в українському русі до 1917 року

    Климентій Федевич, Олександр Зайцев

    video

    Кирило Ткаченко про сходження німецької радикальної лівиці та правиці

    Кирило Ткаченко

    Кирило Ткаченко про образ України в сучасній німецькій культурі

    Кирило Ткаченко

    Історик Кирило Ткаченко 7 листопада в книгарні «Є» у Львові виступив із лекцією на тему «Образ України в сучасній німецькій культурі (в контексті інтерпретацій Майдану та російсько-української війни)»

    Відеозапис з презентації книжки «Праві двері зліва», яка відбулася перед лекцією. Відеофраґмент лекції.

     

     

    Всі авдіо та відео